У маленькому Коростишеві на Житомирщині, де річка Тетерів звиває стрічками між пагорбами, 13 жовтня 1991 року з’явився на світ хлопець, чиє ім’я згодом гримить у новинах як символ незламності. Тарас Миколайович Чмут виріс у родині, де батько-підприємець вчив брати відповідальність за справу, а мати Жанна, яка працює в Програмі розвитку ООН (ПРООН), прищеплювала цінності глобальної солідарності. Ці корені, просякнуті працьовитістю та турботою про ближніх, стали фундаментом для людини, яка перетворила шкільний ентузіазм на потужний внесок у оборону країни.
Дитинство Тараса минало в атмосфері, де військова тематика не була далекою казкою. Ще школярем він жадібно ковтав книги про техніку й стратегію, мріючи про небо й оборону. Батьки помітили цю іскру й підтримали, не підозрюючи, як вона розгориться в полум’я війни. Коростишівські краєвиди — з їхніми лісами й тишею — контрастували з бурею, що чекала попереду, але саме тут сформувалася залізна воля юнака.
Освіта в НАУ: від теорії авіоніки до практичних викликів
У 2008 році, щойно переступивши шкільний поріг, Тарас вступив до Інституту аеронавігації Національного авіаційного університету в Києві. Спеціальність “Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання” вабила його складністю: тут поєднувалися фізика, електроніка й авіаційні системи, ніби пазл для майбутнього стратега. Лекції про радарні станції та гіроскопи ставали для нього не просто знаннями, а інструментами, які згодом врятують життя на фронті.
Навчання минало стрімко, з першими кроками в громадській активності. У 2015 році, завершивши магістратуру, Тарас здобув кваліфікацію наукового працівника за напрямком “Авіоніка” — ступінь, що відкривав двері в академію чи індустрію. Але замість лабораторій він обрав окопи, бо війна кликала гучніше за дипломи. Цей вибір став поворотним: теорія ожила в реальних боях, де кожен дрон чи приціл міг змінити долю роти.
- Вступ до НАУ: 2008 рік, одразу після школи, з фокусом на навігаційні технології.
- Магістратура: завершення у 2015-му, з акцентом на авіоніку для наукової роботи.
- Паралельна активність: поєднання студій з заснуванням мілітарного порталу, що стало його “лабораторією” ідей.
Після університету Тарас уже не уявляв себе за парти чи в офісі — горизонт розширився до горизонтів Донбасу. Ця освіта не просто дала знання, а навчила системно мислити, що згодом врятувало тисячі життів через точні закупівлі для ЗСУ.
Школярський прорив: заснування Українського мілітарного порталу
У 16 років, коли однолітки ганяли м’яча, Тарас разом з журналістом Олександром Аргатом створив групу у соцмережах, яка виросла в авторитетний “Український мілітарний портал” (з 2021-го — Український мілітарний центр, MIL.IN.UA). Це був не просто блог — це платформа, де сухі факти про озброєння оживають аналізом і дискусіями. Портал став маяком для ентузіастів, збираючи тисячі читачів навколо тем, які ігнорували масмедіа.
Паралельно Тарас координував Громадянську мережу ОПОРА на Житомирщині, де вчився організовувати людей і ресурси. Ці роки загартували його як лідера: від шкільних дебатів до професійної аналітики. Портал не просто інформував — він формував свідомість покоління, готового до захисту.
Волонтерство 2014-го: перші кроки на підтримку ЗСУ
З початком російської агресії у 2014 році Тарас не сидів осторонь. Як координатор проєкту “Мілітарна допомога” від команди порталу, він збирав дрони, оптику й екіпіровку для фронту. Це були ночі без сну, переговори з донорами й логістика під обстрілами — чиста адреналінова суміш. Волонтерство стало його школою реалізму, де кожен гвинтик мав значення.
- Організація зборів: від тепловізорів до модифікованих СВД для снайперів.
- Співпраця з порталом: аналітика потреб армії на основі фронтових звітів.
- Масштабування: проєкт охопив десятки підрозділів, закладаючи основу для майбутнього фонду.
Ці зусилля показали: звичайний киянин може змінити війну. Але Тарас хотів більше — піти на передову сам.
Військова служба: від стрільця до командира взводу
У 2015 році, попри бюрократію, Тарас уклав контракт з 501-м окремим батальйоном морської піхоти як стрілець. Перші місяці — “Щоденник морпіха”, де він відверто писав про проблеми батальйону, що призвело до конфлікту з командуванням і переведення з фронту у вересні. Це не зламало — навпаки, загартувало характер, як сталь у горні.
Курси НАТО та британські тренінги: підготовка елітного рівня
У травні 2016-го — переїзд до 137-го батальйону в Одесі. Тут Тарас став командиром відділення безпілотної авіації, пройшовши курси від британців: оператор RQ-11 Raven, мінна безпека, інструкторство, лідерство та медицина. Участь у “Сі Бриз-2016” і місячний курс НАТО в Литві дала сертифікат інструктора. Ці навички перетворили його на універсального бійця.
Бої під Широкиним і Павлополем: фронтові реалії
З жовтня 2016-го по червень 2017-го — зона АТО як командир взводу розвідки. Бої під Широкиним і Павлополем — це адські дні в окопах, де кожен постріл лунав ехом долі. Демобілізувався сержантом резерву ВМСУ, з досвідом, що вартий докторської.
Трансформація “Повернись живим”: від аналітика до голови фонду
Після служби — співзасновник аналітичного відділу “Повернись живим”. До липня 2020-го — керівник, а 24 листопада — голова правління. Фонд під його керівництвом зібрав понад 4 млрд грн до 2022-го, а у 2025-му — грант у 19 млрд грн (forbes.ua). Перший у світі волонтерський Bayraktar TB2 за $16,5 млн, тисячі дронів, тепловізорів — це його спадщина.
З 24 лютого 2022-го фонд вибухнув активністю: 106 млн грн на розмінування з Київстаром, міномети ГУРу, “Black box” на 230 млн. Тарас ввів правило “компетентної допомоги” — тільки те, що змінює фронт.
| Закупівля | Кількість/Вартість | Дата/Призначення |
|---|---|---|
| Bayraktar TB2 | 1 комплекс, $16,5 млн | Червень 2022, розвідка |
| Тепловізори та оптика | 355 прицілів, 510 тепловізорів, €3,3 млн | Листопад 2022, стрільці |
| Пікапи Fiat | 51 шт., €1 млн | Квітень 2022, ППО |
| Розмінування | 106 млн грн | 2025, сапери (з Київстар) |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, forbes.ua. Ці постачання врятували сотні життів, перетворивши фонд на “волонтерську армію”.
Досягнення, нагороди та роль у 2024–2025 роках
#1 у Forbes “30 до 30” 2022-го, Медаль “Захиснику Вітчизни”, “Світло Справедливості”, “УП 100” та “100 NV” 2025-го. У жовтні 2024-го — член наглядової АОЗ (відкликаний 24 січня 2025-го), з лютого — КАІ. Тарас — спікер подкасту “Право на поплаву”, аналітик, чиї прогнози лунають у Конгресі США.
Цікаві факти 🌟
- 🚀 У 16 років створив портал, який став bible для ЗСУ — першим постом була група ВК!
- ⚔️ Вів “Щоденник морпіха”, ризикуючи кар’єрою, бо правда дорожча за звання.
- 💰 Рекордний грант 19 млрд грн у 2025-му — найбільший в історії українських фондів.
- 🛡️ Неодружений, без дітей: “Війна — моя сім’я зараз”, — жартує в інтерв’ю.
- 📱 Координував ОПОРА, де навчився збирати людей швидше, ніж дрони летять.
Сьогодні Тарас Чмут продовжує формувати оборонну політику, наголошуючи: армія еволюціонує, і його внесок — це місток між волонтерами й стратегами. Його шлях надихає, бо показує: з маленького містечка можна діяти глобально, а пристрасть множить сили в рази.