Нічне небо над українськими містами часто наповнюється характерним гулом — низьким, настирливим, схожим на звук старого мопеда чи газонокосарки, що наближається здалеку. У додатках повітряних тривог та повідомленнях Генштабу з’являються фрази про «групи шахедів», які рухаються в напрямку Одещини, Київщини чи східних регіонів. Ці слова миттєво змінюють ритм життя тисяч людей: хтось поспішає в укриття, хтось перевіряє додатки з картами, а хтось просто затамовує подих, прислухаючись до неба.
Питання «група шахедів це скільки» виникає щоразу, коли лунає тривога. Точної, зафіксованої цифри немає — і це не випадковість. Російські військові формують групи відповідно до тактичних завдань конкретної ночі, наявних ресурсів та спроби перевантажити українську систему протиповітряної оборони. У 2025–2026 роках найпоширеніша відповідь звучить так: типова група налічує від 20 до 40 ударних безпілотників Shahed-136 (російська назва — «Герань-2»).
Менші формування з 5–10 дронів зазвичай виконують розвідувальні або відволікаючі функції. Більші, на 50 і більше апаратів, з’являються під час масованих хвиль, коли мета — максимально розпорошити сили ППО. Іноді фіксують і екстремальні випадки, коли одна група сягала 80–150 дронів, хоча це радше виняток, ніж правило.
Що саме мається на увазі під «групою шахедів»
Термін «група» — це не строге військове поняття з чіткими параметрами, а практичне позначення, яке використовують українські Повітряні сили для опису ситуації в небі. Під ним розуміють кілька дронів, запущених приблизно одночасно з одного напрямку (Приморсько-Ахтарськ на Кубані, Крим, Брянська чи Курська області) або таких, що летять схожими маршрутами на близькій відстані один від одного.
Такі групи можуть рухатися компактно або розтягуватися вздовж маршруту на десятки кілометрів. Деякі дрони в групі виконують роль «лідерів» — прокладають шлях, інші йдуть за ними з невеликим інтервалом. Часто в одному нальоті беруть участь кілька таких груп одночасно, але з різних векторів: одна наближається з півдня, інша з півночі, третя — з південного сходу. Це створює ефект «багатовекторної атаки», коли ППО змушена розподіляти увагу та боєприпаси.
У ранні періоди застосування шахедів (2022–2023 роки) групи були значно меншими — іноді по 2–4 дрони в одній формації. Тоді росіяни ще тестували ефективність нової зброї та шукали слабкі місця української оборони. З часом тактика еволюціонувала: дрони почали запускати більшими партіями, додавати імітаційні апарати (типу «Гербера»), змінювати висоти польоту та вводити елементи маневрування.
Типові розміри груп у 2025–2026 роках
Сучасні дані з відкритих джерел та аналізу атак показують стабільну картину. Найчастіше одна група шахедів складається з 20–40 апаратів. Це дозволяє створювати достатнє навантаження на радари та мобільні вогневі групи, не розпорошуючи ресурси надмірно.
Ось як виглядає типова класифікація:
| Тип групи | Кількість дронів | Основне призначення |
|---|---|---|
| Мала | 5–10 | Розвідка маршруту, відволікання уваги, перевірка роботи ППО |
| Середня (найпоширеніша) | 20–40 | Основний ударний потенціал, перевантаження системи оборони |
| Велика | 50+ | Масована атака на конкретний напрямок або комбінована з ракетами |
Ці цифри — не догма. В одній ночі можуть бути задіяні одночасно 4–6 груп різного розміру. Загальна кількість дронів у масштабному нальоті нерідко перевищує 100–200 апаратів, а в пікові періоди сягає 400–800 за добу.
Чому саме групами: логіка російської тактики
Запуск дронів поодинці давно втратив сенс. Українська протиповітряна оборона навчилася ефективно працювати з поодинокими цілями. Група ж створює кілька проблем одночасно.
По-перше, це навантаження на засоби виявлення. Навіть сучасні радари мають обмежену пропускну здатність, коли в повітрі одночасно перебувають десятки малопомітних цілей. По-друге, мобільні вогневі групи (пікапи з кулеметами та ПЗРК) фізично не можуть бути скрізь. Коли кілька груп наближаються з різних боків, сили доводиться розподіляти.
По-третє, частина дронів у групі може виконувати роль «жертв» або приманок. Дешеві імітаційні апарати без боєголовки або з мінімальною начинкою змушують ППО витрачати ресурси, поки основні ударні дрони намагаються прорватися до цілі.
Зміна висоти польоту стала ще одним елементом тактики. Якщо раніше шахеди частіше йшли низько (100–300 метрів), то в 2025–2026 роках багато груп летять на висоті 2–3 кілометри. Це ускладнює роботу мобільних груп і змінює параметри перехоплення.
Еволюція групових атак: від експериментів до промислового масштабу
У 2022–2023 роках шахеди з’явилися як новинка. Групи були невеликими, атаки — епізодичними. Росіяни вивчали, як українська оборона реагує на новий тип загрози.
З 2024 року почалося нарощування. Росія суттєво збільшила виробництво — за оцінками, до 170–180 апаратів на добу (включаючи імітаційні). Це дозволило переходити від «тестових» груп до регулярних масованих нальотів.
2025 рік став переломним за масштабами. За даними зведених звітів, протягом року було запущено понад 44 тисячі шахедів та їхніх модифікацій. Групи стали більшими, атаки — частішими. Додалися реактивні версії (швидші, до 500+ км/год), покращена стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, елементи мережевої взаємодії між дронами в деяких експериментальних групах.
У 2026 році тенденція зберігається: комбіновані атаки, де групи шахедів працюють у парі з крилатими ракетами або балістикою. Дрони часто йдуть кількома хвилями протягом ночі та ранку, не даючи системі ППО «перепочити».
Як українська оборона протистоїть групам шахедів
Українські захисники не просто «збивають дрони». Вони створили багаторівневу систему, яка постійно адаптується.
Мобільні вогневі групи на пікапах з крупнокаліберними кулеметами та ПЗРК стали справжнім символом асиметричної відповіді. Один такий екіпаж за ніч може знищити кілька дронів з групи, яка летить передбачуваним маршрутом.
Ще ефективнішим інструментом стали дрони-перехоплювачі. Їх виробництво вимірюється сотнями одиниць щодня. Дешевий перехоплювач (вартість якого в рази менша за зенітну ракету) здатний знищити шахед у повітрі, не витрачаючи дорогі боєприпаси.
Рівень перехоплення у 2025–2026 роках часто перевищує 80–90 % у масштабних атаках. Це означає, що навіть з групи в 30–40 дронів до цілі може дістатися лише кілька. Проте росіяни продовжують збільшувати кількість запусків, сподіваючись, що хоч частина прорветься.
Цікаві факти про групи шахедів
Звук, який запам’ятовується. Двигун шахеда видає характерний низький гул, який чутно за кілька кілометрів. Багато українців описують його як «літаючий мопед» або «злий пилосос». Цей звук став частиною воєнного фольклору — його впізнають навіть діти.
Асиметрія вартості. Один шахед коштує орієнтовно 20–50 тисяч доларів. Зенітна ракета, яку іноді використовують для перехоплення, — у десятки разів дорожча. Саме тому Україна активно розвиває дешеві методи перехоплення: кулемети, дрони-перехоплювачі та мобільні групи.
Декої та імітації. У сучасних групах часто присутні апарати без боєголовки або з мінімальною начинкою. Вони виглядають майже ідентично на радарах і змушують ППО реагувати на «порожні» цілі.
Виробничий масштаб. За оцінками експертів, Росія здатна виробляти до 170–180 шахедів та імітаційних дронів на добу. Це дозволяє підтримувати високу інтенсивність атак навіть при значних втратах.
Масштаби у цифрах: що показує статистика
За зведеними даними на основі звітів Повітряних сил (станом на середину 2026 року), Росія з початку повномасштабного вторгнення запустила десятки тисяч шахедів. 2025 рік став рекордним — понад 44 тисячі апаратів за 10 місяців. У 2026-му інтенсивність зберігається на високому рівні: окремі місяці фіксували понад 5–8 тисяч запусків.
Ці цифри — не просто статистика. За кожною стоїть реальна робота тисяч людей: операторів ППО, мобільних груп, виробників перехоплювачів, волонтерів, які збирають кошти на дрони-«мисливці». Кожна збита група — це врятовані життя, не зруйновані будинки, не пошкоджена інфраструктура.
Групи шахедів продовжують змінюватися. Росія експериментує з новими модифікаціями, підвищує швидкість, додає елементи автономності. Україна у відповідь удосконалює перехоплення, збільшує виробництво дешевих засобів ураження та вчиться передбачати тактичні ходи противника.
Кожна ніч з тривогами — це нова сторінка цієї технологічної дуелі. І питання «група шахедів це скільки» залишається актуальним, бо відповідь на нього безпосередньо впливає на те, як ми готуємося, як реагуємо і як захищаємо своє небо.