Соломія В’ячеславівна Вітвіцька — українська телеведуча, журналістка і волонтерка, чий голос уже майже два десятиліття звучить у випусках ТСН на телеканалі «1+1». Народжена 16 червня 1980 року в Бродах на Львівщині, вона виросла у Львові, здобула журналістську освіту і пройшла шлях від локальних ефірів до національного марафону новин.
Її професійна історія тісно переплетена з волонтерською: від допомоги військовим з 2014 року до керівництва наглядовою радою фонду «Охматдит — здорове дитинство». У 2026 році вона одружилася вдруге і чекає на первістка, залишаючись при цьому однією з найупізнаваніших постатей українського телебачення.
Ця стаття зібрана з перевірених фактів біографії, кар’єрних етапів і суспільної діяльності, щоб дати повну картину жінки, яка вміє говорити про війну спокійно, а про людські історії — тепло.
Галицькі корені, що формують характер
Броди — невелике місто на Львівщині з вузькими вулицями і відчуттям старовинного каменю під ногами. Саме тут 16 червня 1980 року народилася Соломія В’ячеславівна Вітвіцька. Дитинство вона провела у Львові, де атмосфера університетського міста і галицьких традицій накладала свій відбиток. Молодший брат Северин став частиною цієї сімейної історії, а дідусь Микола Дмитрович Вітвіцький — заслужений працівник сільського господарства України, лісівник — передав любов до землі і відповідальності.
По материнській лінії родина мала єврейське коріння: дідусь Микола Семенович Станчик був стоматологом і жив у Бродах. Ці деталі рідко потрапляють у короткі біографії, але саме вони пояснюють ту особливу суміш стриманості і глибокої емпатії, яку помічають у її ефірах. У дитинстві Соломія займалася акробатикою і бальними танцями. Ім’я Соломія їй спочатку не подобалося — інколи представлялася Танею, — але згодом зрозуміла, що незвичне звучання стає перевагою для публічної людини.
У 2011 році вона свідомо прийняла греко-католицьке хрещення і перше причастя в київській церкві Василія Великого. Це рішення стало маркером внутрішнього вибору, а не формальністю.
Освіта і перші професійні кроки
Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка став для неї справжнім трампліном. Після навчання вона кілька років провела в Німеччині — в Університеті Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі, де вивчала мови. Повернення в Україну у 2005 році було свідомим: країна потребувала голосів, які вміють говорити чесно.
Перше місце роботи — Львівська телеагенція НТА. У 2002 році вона вже вела авторські програми і працювала кореспонденткою на радіо «Ера-FM». Потім — «5 канал», де з 2005 по 2008 рік Соломія робила репортажі, часто парламентські. Ці роки навчили її швидко монтувати сюжет, триматися в кадрі і не втрачати людяність навіть у найсухіших новинах.
За моїм досвідом спостереження за кар’єрами телевізійників, саме така послідовність — локальне телебачення, радіо, потім столичний канал — дає найміцніший фундамент. Багато хто намагається одразу стрибнути в національний ефір і швидко вигорає.
ТСН як друга шкіра: від кореспондентки до голосу марафону
З 2008 року Соломія Вітвіцька працює на «1+1». Почала кореспонденткою ТСН, робила кілька сюжетів на день. У серпні 2011-го вийшов перший випуск «ТСН. Особливе» — щоденний таблоїд у прямому ефірі про світські новини, культурні події та життя селебріті. Програма йшла до лютого 2014 року і зупинилася після початку Революції гідності. Відтоді її голос звучить уже в основному випуску ТСН і в марафоні «Єдині новини».
Навесні 2021 року вона стала ведучою проєкту «Вражаючі історії ТСН» — циклу про людей, які виходять із важких обставин. Ці історії не про пафос, а про тиху силу. У 2016 році Соломія отримала Всеукраїнську премію «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг».
| Період | Етап | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 2002–2005 | НТА, «Ера-FM» | Перші репортажі, авторські програми |
| 2005–2008 | «5 канал» | Парламентська кореспонденція |
| 2008–дотепер | ТСН «1+1» | Кореспондентка, ведуча, марафон |
| 2011–2014 | «ТСН. Особливе» | Щоденний прямий ефір світських новин |
Дані зібрані з офіційної біографії на сайті 1+1 та відкритих джерел.
«Переможці» — проєкт, який змінив погляд на ветеранів
У 2014 році разом із командою «1+1» і журналом Viva! Соломія заснувала соціально-мультимедійний проєкт «Переможці». Ідея народилася після візиту до шпиталю: вона побачила бійців, які втратили кінцівки, але не втратили посмішки і бажання жити. Проєкт зібрав фотографії, відео і тексти про людей, які стали прикладом сили духу.
Виставки пройшли в 23 країнах — від Канади і Франції до Південно-Африканської Республіки. Спецвипуск журналу потрапив до Папи Римського, режисера Девіда Лінча та американського ветерана Шайло Гарріса. Частина зібраних коштів пішла на навчання українських протезистів за кордоном і на сучасні протези. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли подібні історії змінювали ставлення цілих громад до людей з інвалідністю — саме це і було однією з цілей «Переможців».
Волонтерство під час війни: від дронів до Охматдиту
З 2014 року Соломія допомагає військовим: збори на дрони, спорядження, тепловізори. Після повномасштабного вторгнення ця робота стала щоденною. У липні 2022 року вона увійшла до наглядової ради благодійного фонду «Охматдит — здорове дитинство» і стала його співзасновницею. Після російського удару по лікарні 8 липня 2024 року фонд зібрав майже 379 мільйонів гривень на відбудову. Перший транш у 15 мільйонів пішов підряднику влітку 2025-го, а дедлайн робіт — кінець 2025 року.
Соломія підкреслює: фонд не обирає підрядника (це робить лікарня через Prozorro), а лише контролює використання коштів і звітує публічно. Паралельно вона ініціювала традицію п’ятничних концертів у Охматдиті — жива музика для маленьких пацієнтів і лікарів. У 2022 році провела аукціон з паралімпійською медаллю Сергія Ємельянова, виручивши понад мільйон гривень на потреби ЗСУ.
Особиста історія: два шлюби і новий початок
У листопаді 2013 року Соломія вийшла заміж за режисера і кліпмейкера Влада Кочаткова. Шлюб тривав до лютого 2021 року. Розлучення вона оголосила відкрито, без скандалів. Після 24 лютого 2022-го вона познайомилася ближче з Олексієм Ситайлом — юристом, колишнім головою районного суду на Сумщині, який мобілізувався до ЗСУ. Спочатку це була волонтерська допомога, потім — дружба, а згодом — кохання.
14 лютого 2025 року в Буковелі Олексій зробив пропозицію. 20 червня 2026 року пара одружилася на Закарпатті в камерному форматі — без великої кількості родичів, у ethno-стилі. Соломія чекає на первістка (хлопчика), орієнтовно середина вересня 2026-го. На 33-му тижні вона пішла в декрет, набрала близько 3–4 кг і відкрито ділиться відчуттями в соцмережах. Планує залишатися в Києві, попри розмови про зиму.<style> .highlight { background-color: #fff8e7; padding: 12px 16px; border-left: 4px solid #e6b800; margin: 18px 0; } </style>
У 45–46 років стати мамою вперше — це не «пізно», а просто інший темп життя. Соломія показує, що можна поєднувати публічність, волонтерство і особисте щастя без потреби виправдовуватися.
Поширені запитання про Соломію Вітвіцьку
Чи має Соломія Вітвіцька дітей від першого шлюбу?
Ні. До 2026 року біологічних дітей у неї не було. Інформація про трійню в деяких старих публікаціях є неточною.
Чим саме вона займається у фонді «Охматдит — здорове дитинство»?
Очолює наглядову раду, контролює прозорість витрат, звітує публічно. Фонд не обирає підрядників на відбудову — це робить лікарня через систему Prozorro.
Чи планує вона повертатися в ефір після пологів?
Конкретної дати немає. Вона залишається в Києві і говорить, що робота для неї — місія, особливо в умовах війни.
Яка роль брата Северина в її житті?
Молодший брат. Соломія неодноразово згадувала сімейну підтримку і племінників.
Чи правда, що вона навчалася в Німеччині довго?
Кілька років мовних курсів. Від повноцінного вступу до університету відмовилася, бо вирішила повернутися в Україну.
Чек-лист для тих, хто мріє про телебачення
Шлях Соломії Вітвіцької можна розкласти на практичні кроки, які працюють і сьогодні:
- Почніть із локального медіа — радіо чи регіонального телебачення. Там швидше дають мікрофон і вчать монтувати.
- Вчіть мови. Німецький досвід дав їй ширший погляд, навіть якщо вона не залишилася за кордоном.
- Робіть більше сюжетів, ніж від вас вимагають. Кількість переходить у якість і впізнаваність.
- Не цурайтеся «легких» форматів. «ТСН. Особливе» навчило працювати в прямому ефірі і тримати увагу.
- Волонтерство і соціальні проєкти — не «для галочки». Саме вони часто відкривають нові двері і дають глибину голосу.
- Будьте готові до пауз. Революція гідності зупинила таблоїд, але відкрила інший рівень роботи.
- Особисте життя не має бути таємницею чи, навпаки, постійним шоу. Відкритість без надмірностей працює краще.
Ці пункти не гарантують ефіру на «1+1», але зменшують кількість типових помилок, які роблять початківці.
Актуальний портрет 2026 року
Станом на серпень 2026 року Соломія Вітвіцька перебуває в декреті, готується до народження сина і продовжує стежити за роботою фонду. Її чоловік служить у Третій штурмовій бригаді і буває в Києві у відрядженнях. Вона залишається обличчям ТСН навіть поза ефіром — через відкритість, стабільність і вміння говорити про складне без зайвого пафосу.
Від бродівських вулиць до національного марафону новин минуло більше сорока років. За цей час Соломія В’ячеславівна Вітвіцька довела, що професійна стійкість і людська теплота можуть існувати в одному голосі. І саме цей голос сьогодні чують мільйони українців.