Морпіх — це не просто військове звання чи скорочення від «морський піхотинець». Це воїн, який діє одночасно на морі, на суходолі й у повітрі, готовий висадитися з корабля, десантуватися з гелікоптера чи тримати позицію в окопі під артобстрілом. В українській армії саме так називають бійців Морської піхоти Збройних сил України — елітного роду військ, який після 2014 року став символом незламної вірності.
Сьогодні, у 2026 році, морпіхи входять до складу 30-го Корпусу морської піхоти й виконують найскладніші завдання на різних напрямках фронту. Їхній девіз «Вірний завжди» і берет кольору морської хвилі — не просто атрибути. Це результат багаторічної підготовки, історичної пам’яті та бойового досвіду, який починався ще за гетьмана Скоропадського.
Для початківців це пояснення, хто стоїть за словом «морпіх». Для тих, хто вже цікавиться військовою справою, — розбір структури, підготовки й відмінностей від інших родів військ. І для всіх — жива історія людей, які обирають бути універсальними воїнами.
Від гетьманського указу до сучасного корпусу: як народжувалася традиція вірності
23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав наказ про формування бригади морської піхоти у складі трьох полків. Саме ця дата сьогодні є офіційним Днем морської піхоти України. Тоді полки мали дислокуватися в Одесі, Миколаєві та Херсоні. До складу входили переважно моряки-чорноморці та гуцули, які служили в австро-угорському флоті.
Після падіння Гетьманату традиція продовжилася в Армії УНР. З’явилися курені імені Петра Сагайдачного, 1-й Гуцульський полк морської піхоти. Бійці брали участь у Зимових походах, билися з більшовиками, поляками й денікінцями. Контрадмірал Михайло Білинський і полковник Гаврило Никогда стали постатями, іменами яких сьогодні називають бригади.
Після здобуття незалежності все почалося майже з нуля. 22 лютого 1992 року в Севастополі 880-й батальйон зі складу 810-ї бригади Чорноморського флоту під командуванням майора Віталія Рожманова склав присягу Україні. У 1993 році сформували перші окремі батальйони. Але 2014-й став справжнім випробуванням: з понад 650 морпіхів у Криму вірними присязі залишилися лише близько 196. Саме вони стали ядром відродженої морської піхоти.
У 2018 році створили Командування морської піхоти. 23 травня 2023-го президент оголосив про формування Корпусу морської піхоти. З 2024 року його очолює генерал-майор Дмитро Делятицький. Станом на 2026 рік це вже потужне об’єднання, яке включає кілька бригад морської піхоти, артилерійські частини, підрозділи БПЛА та забезпечення.
Універсальний воїн у дії: що вміє морпіх і чим відрізняється від піхотинця чи десантника
Морський піхотинець — це боєць, якого готують діяти в трьох стихіях одночасно. Він може висадитися з десантного корабля, стрибнути з парашутом, пройти водну перешкоду в повній екіпіровці й одразу вести бій. На відміну від звичайного піхотинця, який переважно працює на суходолі, і десантника, чия сильна сторона — повітря, морпіх має «прив’язку» до узбережжя й одночасно універсальність.
За словами колишнього командувача Юрія Содоля, морпіх — це універсальний воїн. Він має вміти стріляти з усіх видів стрілецької зброї, керувати різною технікою, діяти автономно після висадки. Підготовка триваліша й жорсткіша, ніж у лінійної піхоти.
| Критерій | Морпіх | Звичайний піхотинець | Десантник (ДШВ) |
|---|---|---|---|
| Основне середовище | Море + суходіл + повітря | Суходіл | Повітря + суходіл |
| Ключові навички | Десантування з корабля, плавання, автономні дії на узбережжі | Оборона й наступ на землі | Парашутне десантування, швидкий маневр |
| Берет | Колір морської хвилі | Оливковий / чорний (залежно від роду) | Темно-червоний |
| Типові завдання | Захоплення портів, островів, берегова оборона, рейди | Утримання лінії фронту | Штурм, глибокі рейди |
Дані таблиці узагальнені на основі відкритих матеріалів командування морської піхоти та військових аналітичних оглядів. На практиці межі часто розмиваються: морпіхи воювали й у Бахмуті, і під Покровськом, і на Херсонщині.
Берет кольору морської хвилі: шлях до символу, який заробляють кров’ю і потом
До 2018 року українські морпіхи носили чорні берети — такі самі, як у радянській і російській традиції. 23 травня 2018-го їх замінили на берети кольору морської хвилі. Це був свідомий розрив із минулим. Беретний знак — якір, крила і меч — символізує три стихії: море, повітря і суходіл.
Отримати берет можна лише після проходження психологічної смуги перешкод. Це близько 5 кілометрів у повній екіпіровці з виконанням завдань: переправа через воду, евакуація «пораненого», стрільба після фізичного навантаження. Перед цим — кілька місяців бездоганної служби, заліки зі спеціальності та позитивні відгуки командирів. Хто не пройшов — повертається в інші підрозділи.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли боєць після важкого поранення все одно наполіг на повторному проходженні смуги, бо для нього берет був не формою, а підтвердженням, що він знову готовий.
Девіз «Вірний завжди» і фраза «Один раз морпіх — усе життя морпіх» — не гасла для плакатів. Вони народилися з досвіду тих, хто в 2014-му відмовився зрадити присягу.
Корпус морської піхоти станом на 2026 рік: структура, чисельність і завдання на фронті
За оцінками The Military Balance 2025, Морська піхота ЗСУ налічувала до 30 тисяч військовослужбовців. У 2026-му 30-й Корпус морської піхоти — один із найбільших у Збройних силах. До нього входять 34-та, 35-та, 36-та, 37-ма, 38-ма, 39-та та 40-ва окремі бригади морської піхоти (частина з них раніше була бригадами берегової оборони й була реорганізована), артилерійські бригади, полки БПЛА та РЕБ, розвідувальні й протитанкові підрозділи.
Штаб розташований у Миколаєві. Основні завдання — десантні операції, берегова оборона, штурмові дії на найскладніших ділянках, рейди в тил противника. Морпіхи брали участь в обороні Маріуполя, деокупації острова Зміїний, боях на Херсонщині, у Курській операції та на інших напрямках.
Озброєння змішане: танки Т-64БВ, бронетехніка різних типів, артилерія (включаючи західні системи), ударні дрони. Багато бійців пройшли підготовку за кордоном — понад дві тисячі військовослужбовців за участю понад десяти країн-партнерів.
Поширені міфи про морпіхів, які варто розвіяти
- Міф: морпіхи воюють тільки біля моря. Насправді з 2014 року більшість завдань виконується на суходолі — від Донеччини до Курщини. Прив’язаність до моря — це спеціалізація, а не обмеження.
- Міф: берет дають автоматично після закінчення навчального центру. Ні. Берет заробляють окремим іспитом. Багато хто служить у підрозділі, але носить звичайний військовий головний убір, поки не пройде смугу.
- Міф: морпіхи — це ті самі десантники, тільки з іншим беретом. Підготовка, тактика й логіка застосування відрізняються. Десантники сильніші в повітряному десанті, морпіхи — в амфібійних і берегових операціях.
- Міф: у морській піхоті служать тільки фізично ідеальні люди. Фізична підготовка висока, але головне — психологічна стійкість, командна робота й здатність приймати рішення в хаосі.
- Міф: колишніх морпіхів не буває. Формально людина може звільнитися. Але сам підхід до життя, дисципліна й ставлення до побратимів часто залишаються назавжди.
Ці уявлення з’являються через романтизацію або через брак інформації. Реальність жорсткіша й водночас більш людська.
FAQ: відповіді на питання, які найчастіше шукають новачки та досвідчені
Чим морпіх відрізняється від матроса?
Матрос служить на кораблі. Морпіх — це сухопутний (або амфібійний) боєць Військово-морських сил, хоча він може діяти й з моря.
Скільки триває підготовка?
Базова підготовка — кілька місяців. Повна кваліфікація з отриманням берета займає значно більше часу й залежить від підрозділу та індивідуальних результатів.
Чи можна потрапити в морську піхоту за контрактом 18–24?
Так. У 2025–2026 роках кілька бригад корпусу активно набирали саме за цією програмою. Є рекрутингові центри, зокрема в Одесі.
Який колір берета зараз?
Колір морської хвилі (синьо-зелений). Чорні берети зберегли як історичну пам’ять.
Чи є жіночі підрозділи в морській піхоті?
Жінки служать у різних спеціальностях — від медиків і зв’язківців до операторів БПЛА. Бойові штурмові ролі переважно чоловічі, але бар’єрів за статтю в технічних посадах немає.
Чек-лист: чи підходите ви до служби в морській піхоті
- Готові до інтенсивної фізичної та психологічної підготовки, яка триває місяцями?
- Можете працювати в команді, де життя залежить від кожного?
- Не боїтеся води й готові до дій в умовах десантування?
- Розумієте, що служба — це не тільки романтика берета, а й довгі місяці на передовій, втрати й відповідальність?
- Готові прийняти, що «колишніх морпіхів» у свідомості майже не існує — це спосіб життя?
Якщо на більшість питань відповідь «так» — варто придивитися до рекрутингових центрів корпусу. Якщо ні — краще чесно обрати інший рід військ. Самообман тут дорого коштує.
Коли морпіх стає легендою: міні-кейси з бойового шляху
У 2022 році підрозділи 36-ї бригади тримали оборону Маріуполя 56 днів. Багато хто потрапив у полон. Після обміну частина повернулася в стрій. Один із таких бійців пізніше розповідав, що в одиночній камері місяцями розмовляв із павуком, щоб не зійти з розуму. Після звільнення він знову одягнув берет.
Інший приклад — дії на острові Зміїний і на Херсонщині. Морпіхи проводили рейди, знищували переправи, утримували плацдарми в умовах постійних обстрілів. У 2024–2026 роках бригади корпусу діяли на різних напрямках, доводячи, що «універсальний воїн» — не метафора.
За моїм досвідом спілкування з бійцями різних бригад, найсильніше враження залишає не кількість знищеної техніки, а спокій, з яким вони говорять про найважчі епізоди. Для них це робота, яку треба зробити якісно.
Морпіх — це людина, яка обирає бути вірною. Не тільки країні, а й побратимам, слову, собі. У 2026 році, коли війна вже не перший рік змінює країну, саме такі воїни залишаються точкою опори. Вони не кричать про героїзм. Вони просто виконують завдання — на морі, на землі чи в повітрі — і повертаються, якщо можуть. А якщо не можуть — залишають після себе традицію, яку наступні покоління продовжують з тим самим девізом: «Вірний завжди».