Станція «Теремки» стоїть на краю синьої гілки Київського метрополітену, ніби останній акорд у довгій мелодії, яку місто складало майже сорок років. Вона приймає потяги з півночі, де шумить Оболонь, і випускає їх у простір Голосіївського району, до Кільцевої дороги та виїздів на Одеську трасу. Відкрита 6 листопада 2013 року, «Теремки» залишається найновішою станцією столичної підземки станом на 2026 рік — дванадцять з гаком років без нових зупинок на цій лінії.
Для новачків це просто зручна кінцева точка з ліфтами та чистим вестибюлем. Для тих, хто цікавиться містом глибше, — це історія про терпіння, інженерні виклики, політичні нюанси та те, як метро формує цілі райони. Станція розташована на проспекті Академіка Глушкова, поряд з Одеською площею. Два виходи ведуть у підземні переходи під проспектом, а засклені павільйони на поверхні виглядають сучасно й ненав’язливо.
Пасажиропотік коливався від 23 тисяч осіб на добу в перші роки до майже 29 тисяч пізніше. Сьогодні цифра тримається на рівні, що робить «Теремки» важливою точкою для мешканців нових кварталів і тих, хто їде далі на південь.
Історія: від радянських креслень 1970-х до відкриття напередодні буремних подій
Ідея провести синю лінію до Теремків з’явилася ще в 1970-х, коли проєктували всю Оболонсько-Теремківську гілку. Тоді здавалося, що за десять-п’ятнадцять років кияни зможуть доїхати метро від центру до Голосіївського лісу та нових житлових масивів. Реальність вийшла інакшою. Економічні труднощі 1980-х, а потім і 1990-х відклали роботи на десятиліття.
Активна фаза почалася лише після 2010 року, коли вже відкрили «Деміївську», «Голосіївську» та «Васильківську». Станцію «Іподром» запустили поспіхом у 2012-му — напередодні парламентських виборів. «Теремки» дісталися наступного року. Будівництво велося в складних умовах: водонасичені ґрунти вимагали штучного заморожування, а тунель між «Іподромом» та новою станцією зробили звивистим, щоб обійти опори естакади на Одеській площі.
6 листопада 2013 року станцію урочисто відкрили. Церемонію приурочили до Дня визволення Києва від нацистських загарбників, бо не встигли до Дня Незалежності. Тодішній президент узяв участь у заході, а будівельники передали символічний ключ. Станція стала 52-ю в системі Київського метрополітену.
Згідно з даними Київського метрополітену, це була остання нова станція в столиці на довгі роки.
Будівництво в кредит і інженерні рішення, які врятували проєкт
Грошей бракувало постійно. «Київметробуд» узяв кредит під державні гарантії терміном на 60 місяців, щоб завершити роботи. Працівників переводили з об’єкта на об’єкт, а графік доводилося коригувати. Попри все, 3 листопада 2013 року на станцію вже пустили пробний поїзд.
Особливо складним виявився перегін до «Іподрому». М’які ґрунти та необхідність обійти існуючі конструкції змусили інженерів застосувати технологію заморожування порід. Це дозволило безпечно пройти котлован і звести односклепінну конструкцію на глибині всього 15 метрів.
Станція вийшла типовою для свого часу, але з характерними деталями. Початковий проєкт передбачав назву «Одеська площа» та морську тематику — хвилі на стінах, асоціації з Чорним морем. Згодом від ідеї відмовилися на користь геометричних мозаїчних візерунків, які плавно переходять зі склепіння на колійні стіни та торці платформи. Бежевий мармур стін м’яко розсіює світло, а 13 торшерів з відбивачами створюють ритмічне освітлення вздовж острівної платформи довжиною 104 метри та шириною 11,1 метра.
Архітектура та технічні особливості: чому станція виглядає саме так
«Теремки» — односклепінна станція мілкого закладення з острівною платформою. За нею розташовані оборотні тупики та пункт технічного обслуговування — ТЧ «Теремки». Це дозволяє зручно розвертати потяги та проводити технічні роботи без зайвих маневрів.
Чотири ліфти (два від вулиці до вестибюля, два — до платформи) роблять станцію однією з найзручніших для людей з обмеженими можливостями серед нових об’єктів. Шуц-лінія з рельєфною плиткою «Увага» вздовж краю платформи допомагає незрячим пасажирам. Лавки з нержавіючої сталі розмістили навколо торшерів — практичне рішення, яке не захаращує простір.
Світлова лінія на колійній стіні підсилює геометрію візерунків і робить платформу візуально довшою. Усе виглядає стримано, сучасно й водночас тепло — без зайвого пафосу, але з увагою до деталей.
Графік роботи та практичні поради для щоденних поїздок
Станція відкрита для входу приблизно з 5:50 ранку. Перший поїзд у напрямку «Героїв Дніпра» відправляється близько 5:57–6:07, останній прибуває на «Теремки» ближче до 23:05. Зворотний напрямок — останній поїзд від’їжджає близько 22:30.
У будні в години пік інтервали становлять 3–4 хвилини, у міжпікові — 5–7 хвилин. Увечері та у вихідні вони можуть зростати до 8–11 хвилин. Квитки та проїзні — стандартні для Київського метрополітену: пластикові картки, мобільний додаток або разові жетони.
Для новачків важливо пам’ятати: «Теремки» — кінцева, тому після прибуття потяг одразу готують до зворотного рейсу. Якщо ви їдете з речами, ліфти значно спрощують життя. Навколо станції багато наземного транспорту — автобуси, тролейбуси та маршрутні таксі, які розвозять пасажирів по Теремках, до Інституту кібернетики, торгових об’єктів та виїздів на Кільцеву дорогу.
Навколишня інфраструктура: як станція змінила район
Поява метро дала потужний поштовх розвитку південної частини Голосіївського району. Нові житлові квартали, зручний доступ до Одеської траси та Кільцевої дороги — усе це зробило Теремки привабливими для тих, хто працює в центрі, але хоче жити ближче до природи та з меншою щільністю забудови.
Поруч — Виставковий центр, історична місцевість Теремки з її зеленими зонами, наукові установи. Звідси легко виїхати на південь України або дістатися до аеропорту, якщо комбінувати метро з іншими видами транспорту. Станція стала справжніми «південними воротами» для багатьох киян і гостей міста.
2023–2024 роки: човниковий рух і випробування на міцність
З 13 грудня 2023 по 12 вересня 2024 року через пошкодження обробки та протікання тунелю на перегоні «Либідська» — «Деміївська» станція працювала в режимі човника. Поїзди курсували лише між «Деміївською» та «Теремками», а основна частина синьої гілки була відрізана.
Після завершення ремонтних робіт 12 вересня 2024 року повноцінний рух відновили. Цей період показав, наскільки важливою стала «Теремки» навіть у складні часи — станція продовжувала обслуговувати район, коли інші ділянки лінії були тимчасово недоступні.
Цікаві факти про метро Теремки
Станція «Теремки» — єдина в Києві, яку будували частково в кредит під державні гарантії. Це дозволило завершити проєкт, коли бюджетні кошти закінчилися.
Початкова назва за проєктом — «Одеська площа». Дизайн планували з морськими хвилями, але в підсумку обрали стриману геометрію мозаїки, яка виглядає сучасніше й не прив’язана до конкретної теми.
За станцією розташований пункт технічного обслуговування ТЧ «Теремки» — один з небагатьох на лінії, де можна швидко розвернути та обслужити потяги без зайвих перегонів.
У 2025 році станція стала центром міської історії про місцевого пса Мішу — талісмана Теремків, який роками ховався в метро під час повітряних тривог. Інцидент з тимчасовою забороною на вхід викликав широкий резонанс і показав, наскільки станція вплетена в життя району.
«Теремки» залишаються кінцевою вже понад дванадцять років — найдовший період без продовження лінії в сучасній історії Київського метрополітену. Плани на станції «Автовокзал Теремки», «Вулиця Крейсера Аврора» та «Одеська» існують, але активного будівництва станом на 2026 рік немає.
Майбутнє станції та лінії: що далі
Перспективи продовження синьої гілки за «Теремки» обговорюють уже багато років. Проєктні рішення для кількох наступних станцій існують, але реальне фінансування та будівництво відкладені. Поки що «Теремки» виконують роль надійного термінала з оборотними тупиками та власним депо.
Для мешканців району це означає стабільний зв’язок з центром міста, а для міста в цілому — нагадування, що навіть найскладніші проєкти можна довести до кінця, якщо є воля та інженерний ресурс. Станція, народжена в непростий період, продовжує служити людям щодня — тихо, сучасно й без зайвого пафосу.
Метро «Теремки» — це не просто точка на схемі. Це історія про те, як Київ уміє чекати, долати труднощі та створювати зручність там, де її давно чекали. Приїжджайте, спускайтеся на платформу, подивіться на геометрію склепіння та відчуйте ритм міста, що продовжує рухатися вперед.