Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Савік Шустер залишив українські телевізійні студії. Сьогодні, у 2026 році, він живе між Дубаєм в Об’єднаних Арабських Еміратах та Італією, де керує власною медіакомпанією, що займається виробництвом контенту та інтелектуальною власністю. Його голос не зник — журналіст регулярно з’являється в онлайн-інтерв’ю та стримах, коментуючи політику, війну та глобальні події.
Ця зміна локації не стала раптовою втечею. Шустер частково перебував у Дубаї вже близько шести років до повномасштабної війни. Там у нього зареєстрована компанія, яка дозволяє працювати з медіапроєктами в умовах, де податкове та юридичне середовище відрізняється від українського. В Італії, зокрема у Флоренції, у нього також є міцні особисті зв’язки — там живе його донька Сара, модельєр. Журналіст поєднує ці дві точки на карті, зберігаючи український паспорт і дозвіл на роботу, хоча фізично рідко з’являється в Києві.
Його YouTube-канал «Shuster online» та регулярні появи у стрим-інтерв’ю з Олесею Бацман на каналі Дмитра Гордона показують: Шустер не відійшов від професії. Він продовжує ставити гострі запитання, аналізувати дії Кремля, коментувати політику Трампа та перспективи України. Формат змінився — з великої телевізійної студії на цифрові платформи, але суть залишилася тією самою: прямота, глибокий контекст і відсутність страху перед сильними світу цього.
Ранні роки та шлях до журналістики
Народився Шевель Шустеріс 22 листопада 1952 року у Вільнюсі в родині футболіста та тренера місцевої команди «Спартак». У 19 років, навчаючись на медичному факультеті Вільнюського університету, емігрував з батьками до Канади. Там закінчив медичний факультет Університету Макгілла в Монреалі, а пізніше продовжив навчання та роботу в Італії, у Флоренції.
Медицина не стала головною справою життя. У кінці 1970-х — на початку 1980-х Шустер опинився в гарячих точках як військовий кореспондент. Десять років він висвітлював війну в Афганістані, працюючи з боку моджахедів для західних видань — Newsweek, Der Spiegel, La Repubblica. Пізніше були Ліван, Чад, Нікарагуа. Цей досвід сформував його як людину, яка вміє працювати в екстремальних умовах і бачити конфлікти зсередини, а не з кабінету.
У 1988 році він почав співпрацю з Радіо Свобода. Вів програму «В стране и мире», створив мережу кореспондентів у Росії. З 1996 по 2001 рік очолював московський бюро Радіо Свобода. Потім перейшов на НТВ, де вів спортивні та політичні програми. Після приходу Путіна до влади і зміни власників каналу на Газпром-Медіа Шустер засудив ці події і зрештою залишив російське телебачення.
Український період: ток-шоу, які стали явищем
У 2005 році Шустер переїхав до України. Саме тут його талант ведучого політичних дебатів розкрився найяскравіше. Програма «Свобода слова» стартувала на ICTV, потім переїхала на інші канали. У 2008 році з’явився проєкт «Шустер LIVE» на ТРК «Україна». Студія вражала технологічністю — великі екрани, інтерактив з глядачами, face-reading, навіть віртуальна співведуча.
Його ток-шоу відрізнялися від того, що було на українському телебаченні раніше. Шустер не просто запрошував гостей — він створював атмосферу, де політики не могли ховатися за загальними фразами. Гострі питання, прямі ефіри, іноді емоційні зіткнення — усе це робило програму подією тижня. У 2012 році журналіст отримав звання Заслуженого журналіста України.
Були й конфлікти. У 2015–2016 роках загострилися стосунки з власниками каналів, зокрема з Ігорем Коломойським. Шустер запускав власний кабельний канал 3S.tv разом з Павлом Єлізаровим, але проєкт проіснував недовго через фінансові труднощі. У 2016 році журналіст навіть оголошував голодування через проблеми з податковою та дозволом на роботу. Пізніше суди частково стали на його бік.
У 2019 році Шустер повернувся на ТРК «Україна» з програмою «Свобода слова Савіка Шустера». Вона виходила щоп’ятниці до лютого 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення ефіри припинилися, і журналіст виїхав.
Чому саме Дубай та Італія
Рішення жити між цими двома країнами має практичний і особистий вимір. Дубай став базою для бізнесу — медіакомпанія дозволяє працювати з інтелектуальною власністю, продюсувати проєкти та зберігати певну фінансову незалежність. Італія — це місце, де живе частина родини, де Шустер почувався комфортно ще з часів навчання у Флоренції.
У 2023 році розслідування «Української правди» під назвою «Батальйон Дубай» вперше публічно зафіксувало його перебування в ОАЕ. Сам Шустер у інтерв’ю підтверджував, що частково живе там уже кілька років. У 2025 році видання Telegraf.com.ua детально описало його поточний спосіб життя: робота над медіапроєктами, відсутність регулярних телевізійних ефірів в Україні та збереження інтересу до української політики.
Сучасна діяльність: цифровий формат і експертні коментарі
Замість великої студії — YouTube-канал та гостьові появи. Шустер регулярно бере участь у стрим-інтерв’ю з Олесею Бацман на каналі Дмитра Гордона. У 2025 році такі розмови відбувалися майже щотижня або щодва тижні. Вони обговорювали дії Трампа, ситуацію в Росії, перспективи війни, внутрішню політику України. У березні 2026 року Шустер публічно переглянув свою позицію щодо бійки Юрія Бутусова з Нестором Шуфричем 2022 року і заявив, що Бутусов був правий.
Цей формат дозволяє йому залишатися в інформаційному полі без прив’язки до конкретного телеканалу. Аудиторія YouTube-каналу «Shuster online» налічує близько 279 тисяч підписників. Там з’являються як архівні матеріали, так і нові коментарі. Журналіст не веде щотижневого ток-шоу в старому форматі, але його думка продовжує цікавити тих, хто пам’ятає його студію як місце, де «падали маски».
Цікаві факти про Савіка Шустера
- Він вивчав медицину і певний час працював у науково-дослідному центрі у Флоренції, перш ніж повністю перейти в журналістику.
- Десять років висвітлював війну в Афганістані для західних видань, ризикуючи життям у горах і на фронті.
- Володіє вісьмома мовами: литовською, російською, англійською, італійською, французькою, німецькою, івритом та українською.
- У 2008 році ніс олімпійський вогонь на Олімпійських іграх у Пекіні.
- Є прихильником ідеї безумовного базового доходу і неодноразово висловлювався на цю тему публічно.
- Його донька Сара — успішний модельєр, який живе і працює у Флоренції.
- У 2016 році оголошував голодування на знак протесту проти дій податкової служби щодо себе та своєї студії.
Ці деталі показують людину з надзвичайно широким досвідом — від медичних лабораторій і афганських траншей до найгучніших українських політичних студій. Такий бекграунд рідко зустрінеш у сучасних медіа.
Вплив на українську журналістику
Шустер не просто вів ток-шоу. Він змінив уявлення про те, яким може бути політичний ефір в Україні. Його програми вчили глядачів не задовольнятися загальними відповідями, вимагати конкретики та аргументів. Політики йшли на його ефір, бо це давало доступ до великої аудиторії, але часто виходили з відчуттям, що їх «прочитали» і поставили в незручне становище.
Після 2022 року формат великих п’ятничних ток-шоу на центральних каналах фактично зник або сильно трансформувався. Шустер став одним із символів тієї епохи — коли журналіст міг дозволити собі бути незалежним від політичних гравців завдяки власній харизмі та професійній репутації.
Сьогодні, у 2026 році, він демонструє іншу модель: не прив’язаний до одного каналу чи країни, він використовує цифрові інструменти та міжнародну локацію, щоб зберігати голос і вплив. Його коментарі про Росію як «картель», про необхідність інтелектуальної перемоги України, про глобальні процеси досі знаходять відгук у аудиторії.
Журналістика Шустера завжди була про контекст і характер. Навіть зараз, коли студія залишилася в минулому, а ефіри стали онлайн-розмовами, головне залишається незмінним — він продовжує говорити те, що думає, і ставити питання, які не всім приємно чути. Це і є його спосіб залишатися собою в нових реаліях.