Шістнадцятого листопада 1984 року в Білецькому, тихому шахтарському містечку на Донеччині, з’явився на світ Геннадій Геннадійович Частяков. Цей хлопець з простої родини пройшов шлях від кадета військового ліцею до майора ЗСУ, бізнесмена з амбітними проектами та близького соратника Валерія Залужного. Його життя обірвалося рівно через 39 років, 6 листопада 2023-го, від вибуху гранати в родинному домі під Києвом – у той самий день народження, коли він святкував з близькими.

Білецьке, де шум вугільних комбайнів змішувався з дитячим сміхом на вуличках, стало першим учителем витривалості для Геннадія. Тут, серед пилу шахт і суворих буднів, формувалася характерна для донбасівців наполегливість. Переїзд на Волинь після армії відкрив нові горизонти, а повномасштабна війна повернула його в стрій – уже не рядовим солдатом, а ключовою фігурою в апараті головнокомандувача.

Раннє дитинство та перші кроки до мрії про армію

Білецьке Добропільського району – не просто точка на карті Донеччини, а символ промислової сили й викликів. Геннадій ріс у типовій шахтарській родині, де праця й дисципліна були основою життя. З дитинства він захоплювався технікою: розбирав старі велосипеди, мріяв про військову справу, натхненний розповідями дідуся про службу. Ці спогади, пронизані запахом вугілля й теплом родинного вогнища, заклали фундамент його характеру – твердого, як сталь, але з теплотою до близьких.

У підлітковому віці Частяков обрав шлях кадета. Військовий ліцей став його першим серйозним випробуванням: ранкові підйоми, марші, строга субординація. Тут він навчився командувати собою, перш ніж іншими. Перехід до Одеського інституту сухопутних військ у 2000-х став логічним кроком – вища освіта офіцера, де теорія тактики переплітається з практикою польових виходів. Випускник цього престижного закладу, Геннадій отримав звання лейтенанта, готовим до реальних викликів.

Після інституту служба кинула його в 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького – легендарне формування, дислоковане в Новограді-Волинському. Тут, серед братства танкістів і механізованих підрозділів, Частяков зарекомендував себе як надійний офіцер. Бригада, що згодом прославилася в боях на Донбасі, стала його бойовим хрещенням у мирний час – навчання, маневри, готовність до всього.

Від армії до бізнесу: переїзд на Волинь і перші компанії

Одруження з Тетяною, яка згодом стала офіцером патрульної поліції в Києві, змінило траєкторію життя. Пара осіла на Волині, у Володимир-Волинському, де Геннадій вирішив спробувати сили в бізнесі. Звільнившись з армії, він не сидів склавши руки – швидко зареєстрував перші фірми. ТОВ “Онікс Союз”, де став гендиректором (пізніше перейменоване на “Авто Сіті Сервіс”), стало плацдармом для входу в паливно-енергетичний сектор.

2014 рік став поворотним: фірма Частякова виграла тендери Міноборони на постачання 5225 тонн авіаційного пального вартістю 83,59 мільйона гривень. Компанія без досвіду в цій ніші раптом опинилася в епіцентрі оборонних закупівель – факт, що викликав запитання, але й довів амбіційність підприємця. Паралельно розквітали інші активи: ТОВ “Белавтодор Україна” з білоруськими партнерами, що освоювали тендери на ремонт доріг у “Великому будівництві” (понад 700 мільйонів гривень у 2020-2021), і “Плутос” – паливна компанія з екзотичними співзасновниками, включно з громадянином РФ.

Щоб уявити масштаб, ось ключові компанії в його портфелі:

Компанія Роль Ключові проекти
ТОВ “Авто Сіті Сервіс” Гендиректор, власник (до 2019) Пальне для Міноборони, 83 млн грн (2014)
ТОВ “Белавтодор Україна” Бенефіціар через “Фінанс-капітал” Ремонт доріг, 700 млн грн (2020-2021)
ТОВ “Плутос” Керівник Паливно-енергетичний бізнес
ТОВ “Бюро туристичних технологій” Бенефіціар Туризм
ТОВ “Перше ранчо” Засновник Сільгосппроекти

Джерела даних: Chesno.org, Investigator.org.ua. Ця таблиця ілюструє, як Частяков маневрував між секторами – від пального до доріг, залучаючи іноземних партнерів. Дружина Тетяна паралельно вела ПП “Львів Сапфір” з дочками генерал-лейтенанта Михайла Куцина, додаючи сімейним бізнесам військовий відтінок.

Політичні амбіції: кампанія 2012 року на Волині

Бізнес дав впевненість, і в 2012-му Геннадій ринув у політику – самовисуванцем по мажоритарці №19 на Волині. Кампанія була стрімкою: білборди, зустрічі з виборцями, акцент на місцеві проблеми. Волинь, з її патріотичним духом, зустріла підприємця тепло, але конкуренція виявилася жорсткою. Частяков не пройшов, набравши солідний відсоток, але досвід закалював – навчився говорити з людьми, відчувати пульс регіону.

Локальні ЗМІ писали про “феномен Частякова” – молодий, енергійний, з донбаським корінням, але волинським серцем. Замовні матеріали? Так, були підозри, але це типово для тих виборів. Невдача не зламала: бізнес розквітав, родина росла – чотири діти, міцний тил з Тетяною.

Повернення в стрій: служба при Валерії Залужному

24 лютого 2022-го все змінилося. Повномасштабне вторгнення повернуло Частякова в ЗСУ – уже майором, помічником головнокомандувача Валерія Залужного. З перших днів він став “надійним плечем”, як написав генерал. Не просто ад’ютант: близький друг, соратник у найскладніші моменти – від Києва до контрнаступів. Бригада “30-та”, де служив раніше, воювала героїчно, і зв’язок з минулим додав сенсу.

У штабі Залужного Геннадій координував логістику, особисті доручення, збирав дрони для розвідки. Його донбаський акцент у розмовах з бійцями, гумор у перервах між наказами – це тримало команду. Залужний у прощальному слові назвав його “близьким другом”, підкресливши відданість Україні.

Цікаві факти з життя Геннадія Частякова

  • Його фірми в 2014-му постачали пальне для реактивних двигунів Міноборони – без власного досвіду, але з блискавичним входом у тендери.
  • Співзасновник “Плутос” – Армен Маргарян, громадянин РФ, що додає інтриги бізнес-зв’язкам.
  • Граната DM51, яка забрала життя, зовні імітувала чарку – німецький “сюрприз” у подарунковому наборі з алкоголем.
  • Частяков жив у Чайках під Києвом – тихому селі для київської еліти, де сусіди описували родину як дружню й непоказну.
  • У 30-й бригаді його пам’ятали як “відданого побратима”, що завжди допомагав у польових умовах.

Ці епізоди малюють портрет людини багатогранної: від ризикованого бізнесмена до патріота, готового на все заради перемоги.

Трагедія в Чайках: обставини загибелі та розслідування

6 листопада 2023-го, у день народження, Геннадій повернувся додому в село Чайки з подарунком від колеги-полковника Тімченка: набір з чарками у формі гранат, пляшкою й… реальними боєприпасами DM51. Показуючи сину 13 років, він висмикнув чеку – вибух обірвав життя миттєво. Син з важкими травмами обличчя потрапив до лікарні, дружина й інші діти в шоці.

Поліція знайшла ще п’ять гранат у квартирі. ДБР розглядало чотири версії: від нещасного випадку (основна) до умисного вбивства. Експертиза підтвердила необережне поводження – граната схожа на іграшку, без попередження. Справа передана до суду у 2024-му, підозрюваний – офіцер за надання боєприпасів. Залужний у Telegram: “Глибокі співчуття родині. Геннадій присвятив життя ЗСУ”.

Його спадщина – у пам’яті бійців 30-ї бригади, бізнес-емпірії, що досі працюють, і чотирьох дітях, які ростуть з прикладом батька. Волинь пам’ятає кандидата 2012-го, Донеччина – хлопця з шахт, ЗСУ – майора, що стояв пліч-о-пліч з Залужним. Історія Частякова – як метафора України: суміш ризиків, боротьби й незламності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *