Маршрутне таксі №250 у Києві — це короткий, але неймовірно зручний “внутрішньорайонний” ланцюжок, який щодня рятує тисячі мешканців Позняків від довгих пішохідних переходів чи переповнених автобусів. Воно з’єднує станцію метро «Позняки» з вулицею Олени Пчілки через проспект Бажана та Григоренка, дозволяючи швидко дістатися до житлових кварталів, шкіл, парку та численних офісів на Драгоманова. Довжина маршруту становить близько 3,7–3,8 км, а поїздка в один бік зазвичай триває 10–15 хвилин — ідеальний варіант для ранкових поспіхів чи вечірнього повернення додому.
Станом на початок 2026 року маршрут працює щодня з 06:00 до 23:30, з інтервалами руху в середньому 6–10 хвилин у будні та трохи рідше у вихідні (до 12–15 хвилин у менш завантажені години). Вартість проїзду лишається однією з найдемократичніших у місті — 10–15 грн залежно від перевізника та способу оплати, а для пільговиків діє безкоштовний проїзд за посвідченням.
Повний маршрут пролягає так: від метро «Позняки» маршрутка рушає проспектом Миколи Бажана, повертає на проспект Петра Григоренка, потім іде вулицею Драгоманова і завершує коло на вулиці Олени Пчілки (зворотний напрямок — майже дзеркальний). Це компактна петля, яка охоплює ключові точки Позняківського житлового масиву.
Список зупинок маршруту 250 (прямий напрямок від метро до вул. Олени Пчілки)
- Станція метро «Позняки» (головний хаб, де завжди гудить натовп)
- Парк «Позняки» (зручний вихід для прогулянок чи пробіжок біля озера)
- Гімназія №315 (ранковий «шкільний» пік, коли батьки з дітьми заповнюють салон)
- Вулиця Олександра Кошиця (багато хто виходить сюди до новобудов та магазинів)
- Вулиця Анни Ахматової (зупинка біля житлових комплексів та невеликих ТЦ)
- Школа (точка біля кількох навчальних закладів)
- На вимогу (часто просто «перед Драгоманова»)
- Проспект Петра Григоренка / вулиця Олени Пчілки (кінцева, де багато хто пересідає на інші маршрути)
У зворотному напрямку зупинки майже ті самі, лише в зворотному порядку, з невеликими нюансами назв на зразок «пр. Петра Григоренка» як стартова точка.
Розклад руху виглядає стабільно роками: перші машини виїжджають о 6:00 ранку, а останні повертаються ближче до 23:30. У пікові години (7:00–9:00 та 17:00–19:30) інтервал скорочується до 6–8 хвилин — саме тоді маршрутка стає справжнім порятунком, коли метро переповнене, а черга на ескалатор тягнеться на півплатформи. У вихідні та святкові дні рух трохи спокійніший, але все одно регулярний — не доведеться чекати півгодини, як на деяких віддалених лініях.
Перевізником маршруту вже довгий час залишається ПП «Авен-Єзєр» — компанія, яка тримає флот переважно з білих маршруток на базі Etalon, Ataman чи аналогів. Салони чисті, кондиціонери працюють (хоча влітку буває спекотно), а водії звикли до щільного трафіку Позняків — рухаються швидко, але без екстремального агресивного стилю.
Поради для пасажирів, які користуються 250-ю щодня
- Якщо ви живете біля Ахматової чи Кошиця — краще сідати на кінцевій на Олени Пчілки вранці: місця більше, і ви точно встигнете на метро до початку робочого дня.
- У дощові дні або взимку, коли на проспекті Бажана утворюються затори, маршрутка все одно обирає коротший шлях через Григоренка — втрачаєте максимум 3–4 хвилини, тоді як інші маршрути можуть простояти 15.
- Оплата готівкою досі приймається, але дедалі частіше водії просять переказ на картку — майте під рукою монобанк чи Приват24, щоб не гальмувати чергу.
- Якщо плануєте пересадку — на «Позняках» поруч є зупинки трамваю 8, 30, автобуса 2, 45 та метро, а на кінцевій — легко дістатися до Осокорків чи Харківського масиву пішки або іншим транспортом.
Маршрут №250 не претендує на звання найдовшого чи найвидовищнішого в Києві, зате саме він створює ту затишну атмосферу «свого» району: знайомі обличчя, короткі розмови про погоду, шкільні рюкзаки, що тиснуть на коліна, і впевненість, що за 10 хвилин ти вже вдома. У часи, коли місто розростається, а нові ЖК з’являються швидше, ніж встигають прокладати дороги, такі компактні петлі стають справжнім золотим фондом громадського транспорту.
Особливо помітно це в Позняках: район, який ще 15 років тому здавався околицею, нині перетворився на жвавий осередок з офісами, фітнес-клубами, супермаркетами та дитячими майданчиками. Маршрутка 250 просто з’єднує ці точки в єдину зручну нитку — без пересадок, без зайвих кілометрів.
Якщо ви тільки переїхали на Позняки чи часто буваєте в районі, спробуйте проїхатися саме цією маршруткою хоча б раз увечері — коли вогні новобудов відбиваються в вікнах, а салон наповнюється тихими розмовами про день. Тоді стає зрозуміло, чому місцеві так її люблять: це не просто транспорт, а маленький шматочок щоденного комфорту в величезному місті.