Станом на серпень 2026 року офіційний список Ватикану нараховує 267 легітимних римських пап. Першим стоїть апостол Петро, останнім — Лев XIV, обраний 8 травня 2025 року після смерті Франциска.
Цифра здається простою, але за нею ховається майже дві тисячі років суперечок, схизм, виправлень у Annuario Pontificio і тонких відмінностей між тим, хто реально сидів на престолі, і тим, кого церква визнала спадкоємцем Петра. Саме тому відповідь на запитання «скільки було пап римських» ніколи не зводиться лише до числа.
Лев XIV став 267-м, а кількість чоловіків, які займали кафедру, трохи менша — через унікальний випадок Бенедикта IX, який повертався на престол тричі. Ця деталь уже відкриває двері в складніший світ папської історії.
Офіційна цифра Ватикану та хто сьогодні на престолі
Annuario Pontificio — щорічник Святого Престолу — веде список під заголовком «I Sommi Pontefici Romani». Саме він вважається еталоном. Станом на 2026 рік туди входить 267 імен, починаючи від святого Петра і закінчуючи Левом XIV.
Франциск був 266-м. Його понтифікат тривав з 13 березня 2013 до 21 квітня 2025 року. Конклав 7–8 травня 2025-го обрав кардинала Роберта Френсіса Превоста, який узяв ім’я Лев XIV. Американський августинець, місіонер у Перу, він став першим папою, народженим у США, і другим — з Американського континенту.
Важливо пам’ятати: Ватикан рахує не людей, а понтифікати. Бенедикт IX займав престол тричі в XI столітті, тому кількість чоловіків менша за 267, але офіційний список фіксує саме 267 входжень.
Ця цифра не включає антипап — тих, хто претендував на владу під час розколів, але не був визнаний легітимним наступником.
Як рахують пап: таємниці нумерації та спірні випадки
Підрахунок ніколи не був механічним. У перші століття дати розмиті. Найдавніші точні дати з’являються лише з III століття. Ранні понтифікати часто реконструюють за «Liber Pontificalis» і свідченнями Іринея Ліонського.
Найвідоміші корекції Annuario Pontificio XX століття стосувалися Стефана, обраного в 752 році. Він помер через кілька днів, не встигнувши прийняти єпископське висвячення. До 1961 року його рахували як Стефана II, після чого вилучили. Нумерація наступних Стефанів зсунулася.
Інший класичний випадок — Бенедикт IX. Він був папою в 1032–1044, потім коротко в 1045 і знову в 1047–1048. Офіційний список фіксує три окремі входження. Через це виникає розрив між кількістю понтифікатів і кількістю осіб.
Під час Великої західної схизми (1378–1417) одночасно існували римська, авіньйонська і пізанська лінії. Констанцький собор 1417 року поклав край розколу, визнавши Мартина V. Авіньйонські та пізанські претенденти стали антипапами.
У нашій практиці роботи з історичними джерелами ми стикалися з випадком, коли читачі плутали Іоанна XXIII (антипапу початку XV століття) з Іоанном XXIII, обраним у 1958 році. Сучасний папа свідомо використав те саме число, підкреслюючи, що попередній не входить до легітимної лінії.
Папи по епохах: від мучеників перших століть до сучасності
Розподіл по століттях показує, наскільки різною була інтенсивність змін на престолі.
| Період | Кількість пап | Характер епохи |
|---|---|---|
| I–V століття | близько 50 | Мучеництво, становлення єпископської влади в Римі |
| VI–X століття | близько 70 | Варварські королівства, формування Папської області |
| XI–XV століття | близько 70 | Григоріанська реформа, схизми, Авіньйонське полонення |
| XVI–XIX століття | близько 50 | Контрреформація, втрата світської влади |
| XX–XXI століття | близько 20 | Довгі понтифікати, глобалізація Церкви |
Дані узагальнені на основі Annuario Pontificio та історичних хронологій. Найбільша «густота» припадає на X–XI століття — час політичної турбулентності в Італії, коли понтифікати іноді тривали лише місяці.
У XX столітті навпаки: лише вісім пап від Пія X до Франциска. Це епоха довгих правлінь і зростаючої міжнародної ролі Святого Престолу.
Звідки родом понтифіки: національності та географія Святого Престолу
Понад 200 пап походять з території сучасної Італії. Це не дивно: Рим залишався центром, а до 1870 року папи були світськими правителями Папської області.
Франція дає другу за величиною групу — близько 16–17 понтифіків, переважно XIV століття (Авіньйонський період). Греки, сирійці, північноафриканці з’являються в перші століття. Три африканські папи — Віктор I, Мильтіад і Геласій I — нагадують, що рання Церква була середземноморською, а не європейською.
З 1523 до 1978 року всі папи були італійцями. Іван Павло II (поляк) розірвав цю традицію. Далі йшли Бенедикт XVI (німець), Франциск (аргентинець) і Лев XIV (американець з перуанським громадянством). За моїм досвідом спостереження за медіа-реакціями, саме ці чотири обрання найсильніше змінили уявлення мирян про «типового» папу.
Сьогодні Ватикан — найменша держава світу, але її голова може бути вихідцем з будь-якого континенту. Це вже не регіональна італійська традиція, а глобальна інституція.
Рекорди папства: найдовші, найкоротші та найнесподіваніші
Найдовший підтверджений понтифікат — у Пія IX (1846–1878): 31 рік, 7 місяців і 22 дні. Іван Павло II йде другим з 26 роками. Лев XIII правив понад 25 років.
Традиційно апостолу Петру приписують близько 34–37 років, але точних дат немає. Тому в офіційних порівняннях його часто ставлять окремо.
Найкоротший легітимний понтифікат — у Урбана VII: 13 днів у вересні 1590 року. Він помер від малярії, встигнувши лише видати кілька декретів. Іван Павло I правив 33 дні в 1978-му і став одним із найкоротших у новітній історії.
Наймолодший на момент обрання — Іван XII (близько 18 років у середині X століття). Найстарший — Климент X, обраний у 79. Лев XIII дожив на престолі до 93 років.
Близько 80–82 пап визнані святими. Майже всі перші 50 — святі або мученики. Пізніше канонізації ставали рідкістю: Іван XXIII, Павло VI, Іван Павло II — винятки XX століття.
Антипапа: тіні, що не входять до офіційного рахунку
Історики нараховують від 30 до 40 антипап. Annuario Pontificio фіксує близько 37. Останній визнаний — Фелікс V, який відрікся в 1449 році.
Найдраматичніший період — Велика західна схизма. Одночасно існували два, а іноді три претенденти. Римська лінія вважається легітимною, авіньйонська та пізанська — ні. Констанцький собор змусив Григорія XII зректися і обрав Мартина V.
Антипапа — не просто «помилковий» папа. Це симптом кризи авторитету, коли політичні сили, місцеві еліти чи соборний рух намагалися підпорядкувати собі престол. Після XV століття класичних антипап більше не з’являлося, хоча в XX–XXI століттях існували маргінальні групи з самопроголошеними «папами».
Поширені міфи та помилки про кількість пап
- Міф про «понад 300 пап». Ця цифра з’являється, коли додають усіх антипап і сумнівних претендентів. Офіційний список їх не включає.
- Плутанина зі Стефаном. Багато старих довідників досі рахують Стефана 752 року, через що нумерація «з’їжджає» на одиницю.
- Легенда про папессу Іоанну. Середньовічна байка ніколи не входила до Annuario. Її відсутність — один з маркерів серйозного історичного підходу.
- Рахунок «людей», а не «понтифікатів». Бенедикт IX створює розрив. Якщо говорити про чоловіків, цифра ближча до 265.
- Ідея, що всі папи були італійцями. До XVI століття географія була значно ширшою, а з 1978 року — знову глобальною.
Ці помилки виникають не зі злої волі, а з бажання спростити складну історію. Саме тому варто завжди звірятися з актуальним Annuario Pontificio.
Чек-лист для тих, хто хоче розібратися самостійно
- Перевірте, чи джерело посилається на Annuario Pontificio, а не на популярні списки.
- Зверніть увагу на дату публікації: після травня 2025 року цифра має бути 267.
- Окремо подивіться, чи враховано потрійне правління Бенедикта IX.
- Переконайтеся, що антипапи винесені в окремий список або позначені курсивом.
- Порівняйте хронологію ранніх пап з кількома науковими виданнями — дати перших тридцяти часто різняться на 2–3 роки.
Цей простий алгоритм дозволяє швидко відсікати застарілі або сенсаційні матеріали.
FAQ: відповіді на найчастіші питання читачів
Чому в різних джерелах можна зустріти 266 і 267?
266 — цифра до смерті Франциска. Після обрання Лева XIV офіційна кількість стала 267.
Чи рахують Стефана, який помер через кілька днів у 752 році?
Ні. З 1961 року Ватикан його виключив, бо він не прийняв єпископське висвячення.
Скільки антипап існувало?
Найпоширеніша оцінка — близько 37. Точна цифра залежить від того, яких сумнівних претендентів історик визнає.
Чи був папа з України чи східнослов’янських земель?
Ні. Найближчі за географією — папи з Далмації та грецьких територій раннього періоду.
Чи може змінитися офіційна кількість у майбутньому?
Теоретично так — якщо Ватикан перегляне легітимність окремих середньовічних випадків. На практиці після ревізій XX століття список стабілізувався.
Що змінює знання точної кількості для сучасної людини
Цифра 267 — не просто статистика. Вона показує безперервність інституції, яка переживала імперії, варварські навали, реформацію, наполеонівські війни і дві світові. Кожен понтифікат — окрема нитка в довгій тканині.
Для початківця це спосіб відчути масштаб: від рибалки з Галілеї до американського місіонера в XXI столітті. Для тих, хто вже цікавиться історією Церкви, — інструмент, щоб відрізняти легітимну лінію від тіней схизм.
Коли наступного разу почуєте білий дим над Сикстинською капелою, ви знатимете: за ним стоїть не абстрактна «традиція», а конкретний список із 267 імен, кожне з яких колись було живим рішенням кардиналів і відповіддю на виклики свого часу.