За десятиліття президентства Еммануеля Макрона країна зіткнулася зі стрімким зростанням державного боргу. Додалися політична нестабільність і втрата довіри інвесторів. Джерело називає Францію найслабшою ланкою Європи.
Уряд без парламентської більшості має ухвалити бюджет. Документ повинен скоротити дефіцит. Водночас він має переконати ринки, що влада здатна стабілізувати фінанси.
Від зростання до дорогих криз
На старті каденції ситуація виглядала краще. Уряд послабив трудове законодавство і знизив податки для бізнесу. Економіка зростала більш ніж на 2%. Безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися.
У 2018 році план підвищити податки на пальне спричинив протести «жовтих жилетів». Щоб зняти напругу, влада спрямувала понад 10 млрд євро на послаблення і виплати.
Далі витрати підскочили через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу. Рахункова палата оцінила антикризові заходи й стимулювання у 2020–2022 роках у близько 190 млрд євро. Ще приблизно 72 млрд євро пішли на наслідки енергетичної кризи.
Джерело зазначає, що влада не змогла швидко відмовитися від надзвичайних видатків. Політичні суперечки ускладнили скорочення дефіциту.
Бюджет без сталої більшості
У 2022 році прихильники президента втратили більшість у парламенті. Дострокові вибори 2024 року посилили роздробленість.
У 2025 році прем’єр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу. Він також продовжив податок для великих компаній, який спершу планували як тимчасовий. Такі поступки були потрібні, щоб опозиція не підтримала вотуми недовіри під час бюджетного процесу.
На цьому тлі гострішає проблема державного боргу. Зростає і вартість його обслуговування. Уряду треба провести консолідацію і не допустити нової політичної кризи.