Лагард закликала ЄС усувати загрози завчасно за прикладом України

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард закликала європейських лідерів усувати економічні та безпекові загрози на ранньому етапі. Вона наголосила, що ЄС має діяти так само рішуче, як у питанні підтримки України. Із програмною заявою очільниця регулятора виступила 20 листопада на 36-му Франкфуртському банківському конгресі.

Для Лагард, яка залишить посаду на початку лютого 2027 року, цей восьмий виступ на щорічному фінансовому форумі у Франкфурті став останнім. У своїй промові вона визнала, що Європа роками мала репутацію об'єднання, яке здатне рухатися вперед лише під тиском гострих криз. Водночас за останні сім років ЄС відмовився від низки політичних табу, коли ціна бездіяльності стала очевидною для всіх.

Під час пандемії Євросоюз уперше залучив спільний борг на €800 млрд для фонду відновлення, а після повномасштабного вторгнення Росії перетворився на найбільшого донора України. Коли стало зрозуміло, що Європі доведеться взяти на себе основний тягар витрат, готові до дій держави знайшли новий спосіб спільних запозичень від імені України у форматі «коаліції охочих», попри небажання окремих членів блоку брати участь у цій ініціативі.

«Коли події переконують нас, що світ змінився, ми діємо. Протягом мого терміну на посаді я спостерігала, як Європа руйнувала одне табу за іншим. Наші труднощі виникають тоді, коли криза розвивається повільно, адже ціна бездіяльності накопичується потроху щороку і жоден окремий момент не змушує ухвалювати рішення», — зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Оборонні зрушення та ризик хронічного відставання

Очільниця регулятора також наголосила на зрушеннях у сфері безпеки. Фінляндія та Швеція відмовилися від багаторічного нейтралітету і вступили до НАТО, Німеччина радикально переглянула оборонну політику, а на рівні ЄС стартувала програма SAFE обсягом до €150 млрд кредитів на спільні оборонні закупівлі.

  • Спільний борг ЄС під час пандемії: €800 млрд
  • Програма SAFE на оборонні закупівлі: до €150 млрд
  • Витрати країн блоку на оборону минулого року: близько €420 млрд
  • Плани на 2026 рік: понад €450 млрд
  • Потрібні інвестиції в обчислювальні потужності ШІ до 2030 року: близько €1,3 трлн

Загалом минулого року країни блоку витратили на оборону близько €420 млрд, що на п’яту частину більше за показник попереднього року, а у 2026 році планують спрямувати на ці потреби понад €450 млрд. За оцінками ЄЦБ, Європа витрачає на оборонні дослідження та розробки вдесятеро менше за США відносно розміру економіки, хоча у довгостроковій перспективі кожне додаткове €1 державних інвестицій у R&D здатне генерувати майже €2,5 ВВП.

Попри стійкість економіки 21 країни єврозони до війни проти Ірану та торговельних тарифів США, Лагард попередила про ризик хронічного відставання через низьку продуктивність праці та відсутність повноцінного союзу ринків капіталу. На збільшення частки Європи у світових обчислювальних потужностях штучного інтелекту з нинішніх 5% до 15% до 2030 року потрібно інвестувати близько €1,3 трлн, проте уряди вагаються вкладати ці кошти, доки зберігається доступ до іноземних постачальників.

«Без союзу ринків капіталу щороку дедалі більше наших заощаджень інвестується за кордон, а наші компанії на етапі зростання шукають фінансування в інших місцях. Однак жодні втрати за один окремий рік не є настільки великими, щоб подолати політичний опір змінам», — пояснила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Щоб зміцнити фінансовий суверенітет завчасно, ЄЦБ уже реалізує три стратегічні проєкти. Першим є цифрове євро, яке має зменшити залежність європейців від неєвропейських карткових платіжних систем, через які зараз проходить понад 60% карткових розрахунків, із планом першого випуску у 2029 році. Другим напрямом стала платформа Pontes для розрахунків за токенізованими цінними паперами, а третім — розширення міжнародних ліній ліквідності та системи репо EUREP, до якої вже виявили інтерес понад 30 центральних банків світу.

На завершення виступу Лагард наголосила, що політичне лідерство вимагає сміливості обґрунтовувати реформи до того, як криза стане незворотною, навіть якщо нащадки сприйматимуть уникнуті загрози як належне.