Російське командування ще довго після втрати Середнього направляло туди людей для логістики та забезпечення. Воно вважало, що свої групи досі стоять у населеному пункті. Про це заявив речник 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Василь Денисюк.
Перший сезон кампанії «Вівальді»
Українські військові розпочали наступальну кампанію «Вівальді». У першому сезоні сили 66-ї бригади звільнили Середнє від російських окупантів. У діях брали участь перший і другий механізовані батальйони.
«В нас розпочалася наступальна кампанія “Вівальді”, розпочався її перший сезон. Силами 66-ї окремої механізованої бригади, зокрема нашого першого механізованого батальйону, а також другого механізованого батальйону, вдалося звільнити населений пункт Середнє від російських окупантів, закріпитися там і вибудувати свою оборону безпосередньо в близькості з річкою Нетріус», — сказав Денисюк.
Супротивник намагається контратакувати й зупинити просування. Наступальна операція при цьому триває.
«Супротивник натомість намагається контратакувати, намагається зупинити наш рух. Тим не менше, наступальна операція триває, рух продовжується, і будуть нові подальші успіхи», — наголосив речник.
Чому втрата Середнього стала несподіванкою
Звільнення селища застало російські війська зненацька. Командування довго отримувало викривлену картину на Лиманському напрямку.
«Росіяни абсолютно не очікували. Це стало для них страшним сюрпризом, тому що, здається, так, російська армія потонула у брехні від самого низу до крайніх верхів. Тобто від самого низу російські командири на місцях — командири взводів, командири рот, командири батальйонів — обманювали своїх військовослужбовців, розповідаючи їм те, що ми чули від російської пропаганди, а саме, що російська армія володіє територіями на Лиманському напрямку аж до населених пунктів Святогірськ та Оскіл», — заявив він.
Людям обіцяли глибокий тил і відсутність боїв. Натомість вони опинялися просто на полі бою.
«Обіцяли їм, що туди, куди їх відправляють, там глибокий тил російського війська, що жодного контакту, жодних боєзіткнень їх не очікує, натомість російські окупанти опинялися безпосередньо на полі бою вже з нашими військовослужбовцями, де зазнавали суттєвих втрат», — розповів Денисюк.
Ті самі командири доповідали нагору про контроль над пунктами, якими фактично не володіли.
«Так само ті ж самі командири доповідали нагору своєму командуванню про володіння населеними пунктами, якими вони фактично не володіли. Росіяни намагалися понад рік відправляти своїх флаговстановлювачів для того, щоб вони показували буцімто контроль за населеними пунктами, такими як Олександрівка, Ярова, Новоселівка, де вони не могли закріпитися, де були поодинокі росіяни, і які в підсумку були знищені», — зазначив речник.
Тактика змінилася лише в одному. Після Середнього командування почало бачити реальну картину на полі бою.
«Щодо того, чи змінилася їхня тактика, то тактика змінилася хіба що в тому, що росіяни нарешті зрозуміли, що відбувається безпосередньо на полі бою, оскільки Середнє стало настільки для них несподіванкою, що ще довгий час після звільнення населеного пункту, втративши зв’язок зі своїми військами, російське командування відправляло туди так званих верблюдів, тобто росіян, які здійснювали логістику та забезпечення тих груп, які, як вони вважали, залишаються в населеному пункті», — підсумував Василь Денисюк.