Грошове забезпечення співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС, колишнє МЧС) під час повномасштабної війни складається з базової ставки від 17 тисяч гривень і системи додаткових винагород, які можуть підняти загальну суму до 30–100 тисяч гривень залежно від регіону та характеру завдань. Базова частина залишається стабільною з 2023 року, а воєнні надбавки компенсують ризики роботи під обстрілами, розбирання завалів і розмінування.
Реальний дохід рятувальника формується індивідуально: посада, спеціальне звання, вислуга років, кількість днів участі в ліквідації наслідків ударів і місце служби. У прифронтових областях і безпосередньо в зоні бойових дій суми суттєво вищі, ніж у тилових регіонах. З 2027 року очікується підвищення мінімального рівня до близько 33 тисяч гривень.
Розуміння структури виплат допомагає і тим, хто вже служить, і тим, хто розглядає службу в ДСНС як варіант. Нижче — детальний розбір актуальних цифр, механізмів нарахування та особливостей, які впливають на кінцеву суму на картці.
Як формується грошове забезпечення рятувальників у воєнний час
Офіційно оплата праці осіб рядового і начальницького складу ДСНС називається грошовим забезпеченням. Воно регулюється постановою Кабінету Міністрів № 704 та відповідними інструкціями МВС. Базова частина включає посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років і премії. Під час воєнного стану до цього додається окрема система додаткових винагород, запроваджена постановою КМУ № 168 і деталізована наказом МВС № 35.
Мінімальний розмір грошового забезпечення за повний місяць виконання обов’язків становить 17 000 гривень. Ця планка діє з 2023 року і зберігається у 2026-му. Реальна сума зазвичай вища завдяки надбавкам. За моїм досвідом спілкування з кадровиками гарнізонів, навіть у відносно спокійних областях більшість рятувальників отримують 22–35 тисяч гривень після всіх доплат.
Важливий момент: додаткова винагорода нараховується пропорційно фактичному часу участі в небезпечних завданнях, а не автоматично за весь місяць. Тому два співробітники однієї частини можуть мати помітно різний дохід залежно від кількості виїздів і району роботи.
Базові ставки та реальні виплати за посадами
Базовий рівень залежить від тарифного розряду посади. Рядовий рятувальник або пожежник-рятувальник починає з мінімуму близько 17 тисяч. Офіцери середньої ланки (начальники караулів, командири відділень) отримують вищі посадові оклади. Керівники підрозділів і головних управлінь — ще більше.
| Категорія | Мінімальна базова ставка (грн) | Середня з типовими надбавками (грн) | З фронтовими/ризиковими доплатами (грн) |
|---|---|---|---|
| Рядовий рятувальник / пожежник | 17 000 | 22 000–28 000 | 35 000–60 000+ |
| Офіцер середньої ланки (начальник караулу тощо) | 18 000–22 000 | 28 000–35 000 | 45 000–80 000+ |
| Керівник підрозділу / загону | 25 000+ | 35 000–45 000 | 60 000–100 000+ |
Дані орієнтовні, зібрані на основі публічних заяв представників ДСНС і відповідей служби на інформаційні запити у 2025–2026 роках. Конкретна сума завжди індивідуальна.
Окремо працюють цивільні працівники бюджетних установ ДСНС (диспетчери, технічний персонал, медики). Їхня оплата регулюється іншими умовами і зазвичай нижча за грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.
Регіональна специфіка та фронтові доплати
Географія служби кардинально впливає на дохід. У тилових областях (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська тощо) додаткова винагорода під час воєнного стану зазвичай не перевищує 10 000 гривень на місяць. У прифронтових регіонах — Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях, а також окремих громадах Дніпропетровської, Миколаївської, Чернігівської та Сумської — передбачено до 30 000 гривень.
Найвищий рівень — для тих, хто виконує завдання безпосередньо в районах бойових дій. Там додаткова винагорода може сягати 100 000 гривень на місяць, але нараховується пропорційно дням перебування. Орієнтовний розрахунок: близько 3 300 гривень за кожен день на передовій. За 10 днів виходить 33 000 гривень додатково, а за решту днів місяця — пропорційна частина.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли рятувальник з Полтавщини, який регулярно виїжджав на ліквідацію наслідків ударів і кілька разів працював у прифронтовій зоні, отримував у середньому 38–42 тисячі гривень на місяць. Його колега з того ж гарнізону, який рідше виїжджав, залишався ближче до 28 тисяч.
Додаткові винагороди за виїзди та ризики
Окрім регіональних доплат, існує окрема виплата за участь у ліквідації пожеж і наслідків надзвичайних подій — 700 гривень за добу. Якщо рятувальник протягом місяця виїжджав 12 днів, це дає додаткові 8 400 гривень. У поєднанні з базою і 10-тисячною надбавкою виходить понад 35 тисяч навіть без фронтових коефіцієнтів.
Піротехніки, які займаються розмінуванням, мають окремі винагороди за розшук, підйом і знешкодження вибухонебезпечних предметів. Розмір залежить від типу робіт і регулюється спеціальними додатками до інструкцій. У періоди інтенсивної роботи після обстрілів ці суми помітно збільшують загальний дохід.
Ключовий принцип усіх воєнних надбавок — пропорційність. Немає «автоматичних» 100 тисяч просто за перебування в певній області. Потрібен фактичний час участі, підтверджений наказами і рапортами.
Порівняння з іншими силовими структурами та перспективи з 2027 року
Порівняно з військовослужбовцями ЗСУ середні виплати рятувальників ДСНС часто нижчі, особливо якщо порівнювати з тими, хто постійно перебуває на лінії зіткнення. Проте ризики у ДСНС теж високі: робота під повторними обстрілами, розбирання завалів, розмінування цивільних територій. Поліцейські та нацгвардійці мають схожі механізми додаткових винагород, але їхні базові ставки і система надбавок відрізняються.
У червні 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає підвищення мінімального грошового забезпечення рятувальників і поліцейських до рівня 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних становить 3 328 гривень, тож 10 розмірів — це близько 33 280 гривень. Зміни планують запровадити з 1 січня 2027 року за умови відповідного фінансування в бюджеті.
Також оновлюється система надбавок за вислугу років і структура виплат. Це має зменшити плинність кадрів і підвищити престиж професії.
Соціальні гарантії та виплати родинам
Окрім щомісячного грошового забезпечення, співробітники ДСНС мають право на санаторно-курортне лікування, психологічну реабілітацію, житлові програми (зокрема лізинг з іпотекою під пільговий відсоток). У разі загибелі під час виконання обов’язків унаслідок ворожого обстрілу родина отримує державну виплату. За окремими даними представників служби, у випадках загибелі поза зоною бойових дій сума може становити близько 750 прожиткових мінімумів (орієнтовно 2,5 мільйона гривень на момент розрахунку).
Поранені рятувальники зберігають право на додаткову винагороду під час лікування та реабілітації за певних умов. Це важливий елемент соціального захисту, який компенсує не лише фінансові, а й фізичні та психологічні наслідки служби.
Поширені міфи про зарплати ДСНС
- «Усі рятувальники отримують по 100 тисяч» — ні. Максимальна додаткова винагорода 100 тисяч можлива лише при безпосередній роботі в районах бойових дій і нараховується пропорційно дням. Більшість співробітників отримують значно менше.
- «Базова ставка вже давно понад 30 тисяч» — мінімум залишається на рівні від 17 тисяч до кінця 2026 року. Підвищення до ~33 тисяч очікується лише з 2027-го.
- «Доплати платять автоматично всім» — додаткові винагороди залежать від фактичної участі в завданнях і підтверджуються наказами. Відсутність виїздів означає відсутність відповідних сум.
- «Цивільні працівники ДСНС отримують те саме» — ні. Особи рядового і начальницького складу та цивільні працівники мають різні системи оплати.
Ці міфи часто виникають через узагальнення окремих випадків високих виплат у прифронтових підрозділах.
Чек-лист: що впливає на вашу реальну зарплату в ДСНС
- Посада та тарифний розряд — основа базової ставки.
- Спеціальне звання та вислуга років — додають надбавки.
- Регіон служби — тил, прифронтова зона чи район бойових дій.
- Кількість днів участі в ліквідації наслідків ударів і пожеж (по 700 грн за добу).
- Наявність наказів і рапортів, що підтверджують виконання небезпечних завдань.
- Премії та разові виплати за результатами роботи.
Перевіряйте розрахункові листки щомісяця і, за потреби, звертайтеся до фінансової служби підрозділу за роз’ясненнями.
Питання, які найчастіше ставлять про зарплату в ДСНС
Скільки отримує рятувальник-початківець у 2026 році?
Мінімум від 17 000 гривень базово. З надбавками за воєнний стан і виїздами — зазвичай 22–35 тисяч у тилових і середніх регіонах.
Чи зберігається додаткова винагорода під час лікування після поранення?
Так, за певних умов. Заклади охорони здоров’я ДСНС ведуть облік днів лікування, і ці дні можуть включатися до наказів про виплату.
Коли очікувати підвищення до 33 тисяч?
Згідно з ухваленим законом — з 1 січня 2027 року, за умови фінансування в державному бюджеті.
Чи відрізняється оплата піротехніків?
Так. Окрім загальних виплат, вони отримують окремі винагороди за роботи з вибухонебезпечними предметами.
Де перевірити точний розрахунок своєї зарплати?
У фінансовій службі свого підрозділу або головного управління ДСНС області. Розрахункові листки та накази — основні документи.
Служба в ДСНС під час війни — це щоденна робота з високим рівнем ризику, яка вимагає фізичної витривалості, психологічної стійкості та професійної підготовки. Фінансова складова важлива, але вона не компенсує повністю напруження і небезпеку. Точні цифри завжди залежать від конкретної посади, регіону та обсягу виконаних завдань, тому найкраще орієнтуватися на офіційні роз’яснення свого підрозділу та актуальні нормативні документи.