Зарплата сімейного лікаря в Україні будується не на фіксованому окладі з тарифної сітки, а на грошах, які Національна служба здоров’я України перераховує закладу за кожного пацієнта з підписаною декларацією. Базова капітаційна ставка 2026 року становить 1007,3 грн на рік за одного пацієнта, і саме від кількості декларацій, вікової структури практики та коефіцієнтів залежить, скільки реально отримає лікар.
При оптимальних 1800 деклараціях держава орієнтує заклад на базову оплату праці лікаря на рівні не менше 35 тисяч гривень. Фактична сума, яку отримує конкретний спеціаліст, залежить від того, як керівництво розподіляє надходження, які надбавки та премії встановлені, а також від того, чи працює лікар у місті, селі чи в зоні бойових дій.
Розуміння цього механізму дозволяє і початківцю, і досвідченому лікарю планувати дохід, уникати типових втрат і впливати на власну фінансову ситуацію через якість роботи з пацієнтами.
Капітаційна модель: чому гроші йдуть «за пацієнтом»
Після медичної реформи фінансування первинної медичної допомоги перейшло на принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Заклад укладає договір із НСЗУ і щомісяця отримує авансові платежі за всі активні декларації. Ці кошти покривають не лише зарплату лікаря, а й оплату медсестер, витратні матеріали, діагностику, амортизацію обладнання та організаційні витрати.
Базова капітаційна ставка у 2026 році затверджена на рівні 1007,3 грн на рік. Порівняно з 844,4 грн у 2025-му це помітне зростання. Саме підвищення ставки стало інструментом, за допомогою якого МОЗ прагнуло забезпечити мінімальний базовий рівень оплати праці сімейного лікаря при повній практиці.
Важливо розуміти: НСЗУ платить закладу, а не напряму лікарю. Далі вже керівник центру первинної медико-санітарної допомоги або приватного надавача розподіляє отримані кошти відповідно до колективного договору, положення про оплату праці та фінансових можливостей установи.
Формула доходу: як порахувати надходження за свою практику
Щоб оцінити потенційний дохід, лікар може провести простий розрахунок. Спочатку множимо кількість декларацій на базову ставку, потім застосовуємо коригувальні коефіцієнти.
Вікові коефіцієнти у 2026 році такі:
- діти 0–5 років — 2,465
- діти 6–17 років — 1,25
- дорослі 18–39 років — 0,616
- 40–55 років — 0,86
- 56–64 роки — 0,86
- 65 років і старші — 1,3
Окремо діють географічні коефіцієнти: гірський — 1,2, сільський — 1,1 або 1,2 (залежно від того, чи територія віднесена до зон бойових дій). Якщо лікар перевищив оптимальний обсяг практики (1800 декларацій для сімейного лікаря), за «зайвих» пацієнтів застосовують знижувальні коефіцієнти — від 0,616 до нуля.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли лікар у невеликому місті з 1650 деклараціями, серед яких багато дітей і людей похилого віку, отримував від закладу майже стільки ж, скільки колега з 1900 деклараціями, але з молодшою віковою структурою. Різниця саме у коефіцієнтах.
Приблизна формула місячного надходження на практику виглядає так: (сума декларацій × відповідні коефіцієнти × 1007,3 грн) / 12. З цієї суми заклад виділяє частку на фонд оплати праці.
Від надходжень закладу до зарплати лікаря
Типовий розподіл коштів у центрах ПМСД виглядає приблизно так: 40–50 % іде на зарплати лікарів, 20–30 % — на середній медичний персонал, решта — на матеріали, комунальні послуги, обладнання та адміністративні витрати. Конкретні пропорції закріплюються в положенні про оплату праці.
Базовий оклад лікаря формується з посадового окладу (зазвичай за Єдиною тарифною сіткою або за внутрішньою системою), надбавок за стаж, кваліфікаційну категорію, складність і напруженість роботи, а також премій. Мінімальний гарантований рівень оплати праці для лікарів у державних і комунальних закладах залишається 20 000 грн, проте для первинної ланки через підвищену капітаційну ставку цільовий орієнтир — 35 000 грн при 1800 деклараціях.
У приватних закладах і у лікарів, які працюють як ФОП, механізм гнучкіший. Вони можуть залишати собі більшу частку надходжень, але несуть повну відповідальність за оренду, обладнання, податки та персонал.
Місто, село і прифронтові території: чому однакова кількість декларацій дає різний дохід
У великих містах лікарі легше набирають 1800 і більше декларацій, але вікова структура часто молодша, а конкуренція вища. У селі кількість пацієнтів може бути меншою — 600–1200, проте діють сільські та гірські коефіцієнти, а також можливі додаткові мотиваційні виплати.
На територіях, близьких до бойових дій, застосовують підвищені коефіцієнти. Це частково компенсує кадровий дефіцит і складніші умови роботи. За даними окремих регіонів, середня зарплата сімейних лікарів у 2026 році вже перевищує 25 тисяч гривень, а в містах із повною практикою часто сягає 28–35 тисяч і більше.
За моїм досвідом аналізу відкритих даних НСЗУ та вакансій, у Києві та обласних центрах пропозиції для сімейних лікарів із досвідом починаються від 30–35 тисяч, тоді як у віддалених громадах реальна виплата може бути ближчою до 18–22 тисяч навіть при достатній кількості пацієнтів — через вищі витрати закладу на логістику та утримання приміщень.
Типові сценарії доходу
| Сценарій | Кількість декларацій | Орієнтовний місячний дохід лікаря (брутто) | Ключові фактори впливу |
|---|---|---|---|
| Повна міська практика | 1800–2000 | 28–38 тис. грн | Молодша вікова структура, висока конкуренція |
| Сільська практика | 800–1400 | 18–28 тис. грн | Сільський/гірський коефіцієнт, менше пацієнтів |
| Прифронтова територія | 1000–1600 | 25–40 тис. грн | Підвищені коефіцієнти, додаткові виплати |
| Недовантажена практика | до 600 | 12–18 тис. грн | Низьке фінансування, ризик доплат із бюджету закладу |
Дані орієнтовні, зібрані на основі відкритих звітів НСЗУ, вакансій та регіональних публікацій станом на 2026 рік. Реальна сума залежить від внутрішньої політики конкретного закладу.
Поширені помилки, які зменшують зарплату
- Ігнорування вікової структури. Лікарі часто прагнуть лише збільшити кількість декларацій, забуваючи, що діти та люди похилого віку «важать» значно більше. Робота з молодими сім’ями та активне спостереження за хронічними пацієнтами 65+ дає відчутний фінансовий ефект.
- Перевищення ліміту без розрахунку. За пацієнтів понад 1800 заклад отримує суттєво менше. Іноді краще відмовити новому пацієнту, ніж розмивати фінансування.
- Відсутність чіткого положення про розподіл коштів. Якщо в закладі немає прозорих правил, лікар може отримувати менше, ніж дозволяє тариф.
- Неувага до якості даних в електронній системі. Помилки в деклараціях, неактуальні дані про вік чи місце проживання зменшують коефіцієнти.
- Пасивна позиція щодо преміювання. Багато лікарів не цікавляться критеріями премій за якість і обсяги роботи, втрачаючи додаткові кілька тисяч гривень щомісяця.
Що робити, якщо зарплата нижча за очікувану
Спочатку варто запросити у керівництва розшифровку надходжень за свою практику за останні три місяці. Порівняйте кількість активних декларацій, застосовані коефіцієнти та частку, яку заклад виділяє на оплату праці.
Якщо практика недовантажена — активно працюйте з місцевою громадою, проводьте інформаційні зустрічі, використовуйте електронну чергу та Кабінет пацієнта. Якщо проблема в розподілі всередині закладу — ініціюйте обговорення на зборах трудового колективу або через профспілку.
У крайньому випадку лікар може розглянути перехід до іншого надавача або відкриття ФОП. Багато фахівців, які пішли на самостійну практику, повідомляють про зростання чистого доходу на 30–50 % за рахунок прямого контролю над витратами.
Питання, які найчастіше задають сімейні лікарі
Чи гарантовані 35 тисяч гривень при 1800 деклараціях?
Це цільовий орієнтир, закладений у капітаційну ставку. Гарантія залежить від фінансової дисципліни закладу та наявності інших витрат. У більшості випадків при повній практиці сума близька до цього рівня або вища.
Чи впливає якість надання допомоги на зарплату?
Прямо — ні, але опосередковано так. Висока якість утримує пацієнтів, зменшує відтік декларацій і відкриває доступ до додаткових пакетів (наприклад, супровід туберкульозу).
Що буде, якщо пацієнт переїхав, але декларація залишилася?
НСЗУ оплачує лише активні декларації. Регулярна перевірка даних у системі допомагає уникнути втрат.
Чи можна працювати на кілька ставок?
Так, але оптимальний обсяг практики рахується на одного лікаря. Перевантаження знижує якість і може призвести до скарг.
Практичний чек-лист для контролю власного доходу
- Раз на місяць перевіряйте кількість активних декларацій і їхню вікову структуру в електронній системі.
- Запитуйте у бухгалтерії або керівника деталізацію платежів НСЗУ за вашу практику.
- Ознайомтеся з положенням про оплату праці та критеріями преміювання.
- Відстежуйте частку витрат закладу, які «з’їдають» капітаційні надходження.
- Плануйте роботу з групами, що мають високі коефіцієнти (діти, люди 65+).
- Раз на квартал порівнюйте свій дохід із середніми показниками по регіону.
Сімейна медицина залишається однією з небагатьох спеціальностей, де лікар може безпосередньо впливати на свій заробіток через роботу з пацієнтами та грамотне управління практикою. Чим точніше розумієш механізм капітаційних платежів, тим спокійніше плануєш і професійне, і особисте життя.